ВІДПОЧИНОК НА СВІТЯЗІ: завищені ціни, польські вугрі й море сміття

      Оксана КУЦИК
     
     ЧЕРВЕНЬ ТУТ — ЧАС ТИШІ
     — Перший масовий заїзд туристів був на Трійцю. Не менше приїдуть наприкінці місяця, коли держава дає кілька вихідних, – сподівається Алла Лис, касир автостанції пансіонату «Шацькі озера». – Бо пік сезону традиційно у липні–серпні.
     За словами Алли Володимирівни, цьогорічний червень видався несприятливим для купання та засмаги. Хоча молодь такі погодні умови не відлякують — їдуть студенти зі Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Рівненщини. Поки що автобуси міжобласного сполучення курсують раз у день, але вже з липня рейсів буде більше.
     Касирка заспокоює: вартість проїзду не збільшилася. Ціна квитка до Луцька – 80 гривень, до Ковеля – 44,50 грн, до Нововолинська – майже 53 гривні, до Володимира–Волинського — 43 гривні.
     Автобуси, які прямують на Шацькі озера, не дуже переповнені. Очевидно, тому, що на узбіччях біля берегів Світязя щільно припарковані автомобілі. Їхати власною автівкою дуже зручно: можна взяти більше речей, а в разі необхідності податися на закупи в райцентр.
     Крамничок у селі вдосталь, власники регулярно привозять свіжі продукти. Але ціни у них вищі, ніж у Шацьку, – інформує мешканка Світязя Валентина. – Якщо хочете зекономити, їдьте у райцентр, квиток в одну сторону коштує 4 гривні. Ви повернете ці гроші навіть на мінеральній воді, не кажучи про напівфабрикати чи овочі.
     
     ЦІНА КІМНАТ – ВІД 100 ДО 1500 ГРИВЕНЬ
     Місцеві кажуть, що з кожним роком на Світязь їдуть все більше відпочивальників південно-східних регіонів країни — Дніпра та Одеси. Це люди, так би мовити, середнього класу, які не дуже шикують. Вони відкладають щомісяця із зарплати, щоб кілька днів улітку покупатися у Світязі та поласувати чорницями. І дуже їм до смаку пончики місцевих господинь. Навіть ціна здобних виробів прийнятна для гостей – на Трійцю їх продавали по 12 гривень! Гості зі Сходу кажуть: «Мы пахали целый год, так что заслужили отдых, который нам нравится».
     На базарних ятках — широкий вибір місцевих смаколиків: риба (свіжа, сушена і копчена), гриби (свіжі і мариновані), ягоди, зелень, картопля (молода і минулорічна), яйця… Є навіть акуратно складені в’язки дров для приготування шашликів. А от традиційних світязьких вугрів в асортименті не було. «Не привезли з Польщі, бо черги великі на митниці», – пояснила ніби жартома продавчиня сувенірів. Однак потім не раз доводилося чути: дійсно, заморожені вугрі привозять ящиками з-за Бугу, а вже тут коптять чи маринують у рідкому димі і продають втридорога.

 

Заморожені вугрі привозять ящиками з-за Бугу, а вже тут коптять чи маринують у рідкому димі і продають втридорога.

     Місцеві люди розуміють, що туристи для них — як манна небесна. Тому до літа готують номери для проживання на будь–який смак і гаманець. Найдешевші кімнати, коли усі вигоди на вулиці, коштують від 100 гривень за добу з особи. Вишукані номери в обгороджених високими парканами комфортабельних котеджах із басейнами, мангалами і альтанками можуть «потягнути» на 1—2 тисячі гривень за добу. І що цікаво, місця в таких будиночках бронюють заздалегідь, навіть дають передоплату. Не на диктофон поліщуки кажуть, що таку розкіш собі дозволяють «донецькі» та «київські».
     Ну а місцеві й раді старатися: догоджають гостям стравами національної кухні, риболовлею, «тихим полюванням». Біля місцевих крамниць геть не дивина побачити квадроцикл, яким зручно їздити у лісі. А водне плесо все частіше розсікають сучасні яхти.
     
     ПЕРЛИНА ВОЛИНІ МОЖЕ ПОТОНУТИ У ВІДХОДАХ
     Якщо у 2014-му році на берегах найглибшого в Україні озера відпочивало близько 80 тисяч осіб, то у 2015-му їх було вже 160 тисяч! Проте директора Шацького національного природного парку Володимира Захарка не дуже тішить такий наплив відпочивальників.

 

Часто недобросовісні світязяни виносять мішки з відходами просто на дорогу. Господарі хочуть облаштувати всі курники та корівники під дачі відпочинку, а от платити податки у сільську раду відмовляються.

     — У розпал туристичного сезону кількість локального скупчення людей на узбережжі озер Світязь та Пісочне збільшується удвічі. Від такого рекреаційного навантаження потерпає довкілля. Біотуалети не рятують ситуацію. Якби у селі була каналізація та очисні споруди, проблему вдалося б вирішити. Зауважу, що проектно-кошторисна документація на це є, ціна питання — 45 мільйонів гривень. Однак із року в рік реалізація проекту зависає в повітрі. Ще одна небезпека пов’язана з вивозом сміття, адже місцевий полігон твердих відходів до кінця року буде переповнений.
     Щоранку працівники нашого парку прибирають тонни сміття з прибережної смуги Світязя. Часто недобросовісні світязяни виносять мішки з відходами просто на дорогу. Господарі хочуть облаштувати всі курники та корівники під дачі відпочинку, а от платити податки у сільську раду відмовляються. А все тому, що вже кілька десятків років в Україні не можуть прийняти закон про зелений туризм. Щоб ми не занапастили озеро, Шацьк, Світязь і Пульмо повинні отримати статус курортної зони. Тоді й інвестиції прийдуть, і гранти буде легше залучати. Але вирішувати це питання треба на державному рівні. І часу на це лишилося небагато.