Купки старої побитої цегли біля селянських обійсть вздовж шосе — красномовне свідчення того, що в цьому селі люди вибороли своє право на майнові паї...
Відповідь на це запитання спільно шукали учасники засідання прес-клубу реформ, що діє при редакції “Волині” Купки старої побитої цегли біля селянських обійсть вздовж шосе — красномовне свідчення того, що в цьому селі люди вибороли своє право на майнові паї. Ніхто не радий такому паюванню, коли доводиться розбивати колгоспні корівники, але ж, з іншого боку, не хочеться й зовсім без нічого залишитись. Допекло дивитися, як розбазарювалось цінніше майно, як “випарувалась” техніка, зникла з ферм худоба. І дядько, відчуваючи себе пошитим в дурні, мусить брати те, що пропонують. Пристрасті довкола майнових паїв у селах не влягаються. Люди розуміють, що їх ошукано. Звикли ж, що все вирішується без їх участі, у реформування не втручалися, мовляв, начальству видніше. А начальство тим часом тримало під сукном постанови, розпорядження й інструкції про створення спілок співвласників майна, про можливі варіанти володіння, користування і розпоряджання спільно нажитим добром. Хто з селян читав постанову Кабінету Міністрів, прийняту в лютому 2001 року, де було дуже докладно розписано, як врегульовувати майнові стосунки? Серед іншого людям надавалось право групуватися і брати техніку, будівлі, щоб самостійно господарювати. Обрані громадою представники спілки співвласників мали укладати договори оренди майна, вирішувати усі питання, з ним пов’язані. Однак такі спілки в багатьох селах, як визнала начальник відділу пореформеного розвитку села головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Людмила Петриканин, і досі не створені. Кажуть, люди пасивні, нема лідерів. Воно й не дивно. Хто б тепер добровільно став брати на себе відповідальність за розкрадене майно, адже з’ясувати, де воно поділося, часто ні міліції, ні прокуратурі не під силу. Зрештою, навіть там, де спілки співвласників формально й існують, завжди знаходяться люди, які ближче до корита. Кілька таких прикладів навів на засіданні прес-клубу заступник прокурора області Василь Куренда. За його словами, у нинішньому році порушено декілька кримінальних справ з приводу зловживань, допущених при паюванні майна. Так, голова СВК “Злагода”, що в селі Бортяхівка Рожищенського району, у ході реорганізації господарства не включив до переліку активів металевий склад та гараж на суму 9 тисяч гривень. Їх він згодом продав, привласнивши частину грошей. Після розслідування справу направлено до суду. Факти, коли майно не включалось до пайового фонду, були непоодинокими у попередні роки і в інших районах. Найчастіше скоюють порушення посадові особи. Наприклад, голова ліквідаційної комісії СВК “Перемога” Любешівського району одноосібно, без відповідного рішення комісії, використавши фіктивний протокол загальних зборів власників майнових паїв, продав належні кооперативу фундаментні блоки удвічі дешевше, ніж вони коштували. Прокурор Любешівського району у зв’язку з цим порушив кримінальну справу. А у Горохівському районі тодішній головний економіст агрофірми “Незалежність” привласнив пакет акцій ВАТ “Горохівське хлібоприймальне підприємство”. Таким чином акції не були включені до майнових часток і селяни не змогли використати своє право власності. Сьогодні усім зрозуміло, що головною причиною порушень при реорганізації господарств, паюванні майна було те, що цей процес у багатьох селах віддали у руки голів колишніх колгоспів, які просто були перейменовані в кооперативи. Майно оцінювали на око, розпоряджалися, як власним. Князьками почувають себе керівники деяких сільгосппідприємств і нині. Не випадково Людмила Петриканин зауважила, що найчастіше звертаються люди в головне управління сільського господарства і продовольства зі скаргами на горе-керівників. Багато невдоволених, за її словами, одержаним майном. Нарікають селяни на невиплату орендної плати за користування землею і майном. Так, станом на перше травня за оренду землі в області виплачено 87 відсотків нарахувань, за оренду майна — 75 відсотків належного. Власниками майнових паїв, за статистикою, є 240 тисяч громадян. 35 відсотків з них передали свої майнові частки до пайових фондів кооперативів, де проблема збереження майна є найгострішою. Вийшли з майновими паями з господарств і отримали майно у натурі 20 відсотків селян, найбільше таких у Камінь-Каширському, Маневицькому районах. Залишаються невитребуваними на сьогодні близько 26 відсотків майнових паїв. Галина СВІТЛІКОВСЬКА.
