Які пільги на енергоносії та житлово-комунальні послуги мають ветерани війни...
“Прочитав у “Волині” за 10 лютого ц. р. консультацію про субсидії на енергоносії і житлово-комунальні послуги і як ветеран звернувся з цього приводу в сільську раду. Виявилось, що про субсидії там нічого не знають. Не знають навіть у районному управлінні соціального захисту населення. Яким законом передбачені ці пільги?”— пише в листі ветеран праці Іван Грабовець з села Грабове Шацького району. Надання пільг щодо оплати комунальних послуг, за електроенергію тощо передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ і вирішується підприємствами, установами та організаціями, які надають такі послуги. Для надання такими підприємствами, установами та організаціями пільг вказаним особам необхідно звернутися у ці установи із відповідною заявою. При цьому потрібно пред’явити документ, який підтверджує право особи на такі пільги. Таким документом, як правило, є посвідчення про надання особі статусу, передбаченого Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р.
ХОЧ ТРАКТОР І НЕСПРАВНИЙ “Маю в особистій власності трактор Т-40, але він несправний з 1998 року і відтоді його не використовую. Чи повинен я сплачувати за нього податок?”— запитує Данило Солоха (с. Гірки Любешівського району). Це питання регламентує Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року. Однак цей закон не диференціює транспортні засоби, які є в робочому стані, і які — в неробочому. Якби допустити таку різницю, то, ми впевнені, більшість людей зуміли б оформити довідки про те, що їх авто несправне, тим часом продовжуючи ним користуватись. З огляду на це закон ставить в обов’язок кожного власника транспортного засобу, незалежно від його технічного стану, сплачувати податок. Хоча законодавцям слід було б продумати механізм, яким чином звільнити платників від обов’язку сплати податку в тих випадках, коли засіб дійсно не може експлуатуватись.
ЯКЩО ЗБЕРЕГЛИСЯ ВИЛУЧЕНІ КОЛИСЬ БУДИНКИ “Кілька років тому я прочитав у “Волині”, що конфісковані органами НКВС будинки, якщо є їх власники або спадкоємці, повертаються реабілітованим. Коли був виданий такий закон?”— цікавиться Юрій Хиляк з Володимира-Волинського. Відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (17.04.91) вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям. Коли нема такої можливості, заявнику відшкодовується вартість будівель та майна. Не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що було націоналізовано (муніципалізовано) на підставі відповідних нормативних актів (ст. 5).
ЧИ МОЖЕ ІНВАЛІД ПРАЦЮВАТИ СТОРОЖЕМ? “В організації я працював 29 років і мене перевели сторожем у зв’язку з інвалідністю. Чи є закон, яким інвалідам заборонено працювати нічним сторожем?”— запитує Григорій Шлимко, інвалід третьої групи, з Ковеля. Умовами праці інвалідів цікавляться також інші читачі “Волині”. Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (21.03.91) (ст. 17) інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах (об’єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів. Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55 КЗпП). У статті 172 КЗпП зазначається, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається.
