«ОБИРАЮ БОРОТЬБУ ЗА УКРАЇНУ, А НЕ ОГУЛЬНУ КРИТИКУ»*

Юрій КУЛАЧЕК, кандидат у народні депутати України по виборчому округу №23

Дорогі земляки!
Кожен із нас постійно постає перед вибором: чи то стосовно світоглядних питань, чи особистих вчинків. Свій вибір ми робимо у ставленні до подій, що відбуваються у нашому житті.
Одні обирають позицію непримиренної критики, і, залишаючись у теплих домівках, стверджують, що «військові дії ведуться непрофесійно, командири не вміють керувати, кругом зрада тощо». Інші обирають боротьбу, добровільно ідуть на фронт, зі зброєю в руках захищають рідну землю.
Те ж відбувається і в політиці. Одні лише критикують владу (слід визнати, часто — справедливо), інші роблять конкретні кроки з метою проведення кардинальних змін у країні. Так от, я — серед інших! Я серед тих, хто разом із побратимами боронили державу від зовнішнього агресора, серед тих, хто готовий рішуче захищати державу від не менш небезпечного внутрішнього ворога.
Я народився 18 квітня 1961 року на Волині, у місті Ківерці. Після закінчення восьмирічної школи продовжив навчання в ПТУ, здобув робочу спеціальність та перший трудовий досвід. Згодом, закінчивши вуз, повернувся у рідні Ківерці, працював муляром, майстром ремонтно–будівельної дільниці. З того часу спливло понад 30 років, але й сьогодні приємно бачити в місті будівлі, які споруджував.
Пізніше довелось працювати в комсомолі, згодом був запрошений до столиці. Набув досвіду на керівних посадах у багатьох галузях: комерційні підприємства, пивзавод «Оболонь», банківська сфера.
Понад 15 років очолюю підприємство з виробництва будівельних матеріалів, де створено сприятливі умови праці, функціонує виробництво, незважаючи на складну економічну обстановку. Пишаюсь своїм скромним внеском в загальну справу розбудови народного господарства України.
З дружиною Наталею, теж ківерчанкою, виховали двох доньок. Понад три роки тому Бог подарував нам велику втіху — внучку. На щастя, у свої 55 літ я ще дитина і відчуваю неймовірну життєдайну силу та підтримку — в Ківерцях проживає моя мама, Ганна Степанівна Кулачек. Саме батьки навчили мене вірити у добро, цінувати свій народ, любити Україну! Вірю у вас, мої земляки! Вірю в Україну!