У свіжому числі газети “Понедельник” опублікована стаття Сергія Тимченка про “рай”, який створили собі в Брюсселі 34 тисячі єврочиновників. Цю статтю з деякими скороченнями пропонуємо вашій увазі
У свіжому числі газети “Понедельник” опублікована стаття Сергія Тимченка про “рай”, який створили собі в Брюсселі 34 тисячі єврочиновників. Цю статтю з деякими скороченнями пропонуємо вашій увазі Рядові громадяни країн-новачків Євросоюзу ще тільки мріють про те, як славно вони заживуть коли-небудь у розширеному “спільному домі”. А поки що їм доводиться пристосовуватися до реалій, що змінилися, відмовлятися від деяких “марнотратних” звичок, закуповувати про запас сіль, про всяк випадок проколювати додаткові дірки на ремені. Але в Європі чимало людей, що уже сьогодні користуються всіма перевагами приналежності до престижного клубу країн за назвою “Європейський союз”. Це — усюдисущі бюрократи. Так, британські чиновники, після декількох років роботи в Брюсселі, відмовляються повертатися на батьківщину, аргументуючи це тим, що вже не зможуть жити на ту “злидарську” зарплату, що пропонує їм британська адміністрація. Але не тільки британські. — Після двох років роботи в складі Управління комітету з питань справ євроінтеграції робота в приватних фірмах перестала мене цікавити, — зізнається на сторінках газети “Жечпосполіта” полька, котра відпрацювала рік як юрист у Єврораді. І в цьому немає нічого дивного. Євробюрократи створили собі справжній рай на землі — кожний з декількох десятків вищих функціонерів ЄС одержує щорічну зарплату більш як 300 тис. доларів! Це на 20% більше, ніж заробляє Тоні Блер, найбільш високооплачуваний керівник європейської держави. Крім того, брюссельські бонзи, як і чиновники рангом нижче, користуються низкою привілеїв — таких, як придбання житла, автомобілів, устаткування, побутової техніки за пільговими цінами! А ще єврофункціонерам виплачуються додаткові суми, компенсуючи їх “відірваність від батьківщини” і “перебування за кордоном” (близько 16% від суми заробітної плати!), доплати і бонуси за знання мов, оплачується навчання дітей. У дванадцяти “європейських школах” зовсім безкоштовно навчається 10 тисяч дітей чиновників (що обходиться європейським платникам податків у 100 млн. євро щорічно)! Та й податки для них набагато нижчі, ніж в решти європейців (близько 15 відсотків при середньоєвропейських, що доходять до 32 відсотків). Єврочиновники відкладають усього 9,25 відсотка своєї зарплати в пенсійний фонд. Дві третини, що залишилися, доплачують їм європейські платники податків. А зовсім недавно стало відомо, що брюссельські євробюрократи володіють до того ж довічним судовим імунітетом! Вони не можуть постати перед судом за діяння, зроблені ними в той час, коли вони працювали в апараті Євросоюзу. І навіть переставши працювати в європейських структурах, вони зберігають за собою повний імунітет! Таким чином, вони займають більш привілейоване становище, ніж члени парламенту, що користуються імунітетом тільки на час обрання. Чи дивно, що чиновники, які працюють у статистичному управлінні Євросоюзу, організували собі таємні банківські рахунки, на які переказували гроші, що надходили на рахунки Європарламенту! У цілому заповзятливі статистики викачали з євробюджету більш як 5 млн. євро. Причому шеф статистичного управління француз Верб Франше чудово усвідомлював, якими махінаціями займаються його підлеглі! Але винним не почувається: утративши дохідну посаду, він утішає себе тим, що одержує пенсію в розмірі 213 тис. євро на рік і продовжує користуватися всіма привілеями євробюрократів. Високі привілеї євробюрократів призвели до того, що між державами Євросоюзу почалася справжня війна за те, щоб підсунути якнайбільше своїх співвітчизників до “єврокорита”. Жертвою міждержавних боїв за гроші сталі і країни-новачки, що вступили в Євросоюз 1 травня нинішнього року. “Нові” бюрократи зі свіжоспечених загальноєвропейців будуть одержувати на 500 євро менше порівняно зі “старими”.
