На Ковельщині відкрили пам'ятну дошку герою АТО

На мітингу були присутні мама Олега Миколайовича —Людмила Іванівна, сестра Ольга, дружина з донькою і сином.

Вшанувати світлу пам’ять земляка прийшли рідні загиблого, однокласники, побратими, представники влади, односельчани, педагогічний колектив та учні школи. На мітингу були присутні мама Олега Миколайовича —Людмила Іванівна, сестра Ольга, дружина з донькою і сином, повідомляють у Ковельській райдержадміністрації.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять бійця та поклали квіти до меморіальної дошки. Слова вдячності, поваги і водночас невичерпної скорботи лунали в адресу захисника України Олега Вишневського від голови райдержадміністрації Віктора Козака, Голобського селищного голови Сергія Гарбарука.

Своїми спогадами про загиблого Героя ділились його вчителі, рідні та близькі.

Голова райдержадміністрації Віктор Козак висловив велику вдячність сім’ї Олега, за те, що виховали патріота України, який віддав за неї життя. «Бракує слів, щоб описати той невтомний біль, з яким ми сприймаємо цю страшну реальність. Для нинішнього і майбутніх поколінь наших жителів він є зразком відданості Присязі та рідній Україні. Олег назавжди залишиться у серцях і пам’яті наших жителів, прикладом справжнього захисника, відданого своїй державі», – сказав Віктор Козак.

Право відкрити пам’ятну дошку надали рідним Героя.

 

З БІОГРАФІЇ

Вишневський Олег Миколайович народився 15 вересня 1978 року в селі Великий Порськ. Був першою дитиною у батьків, улюбленим онуком для бабусі і дідуся. 

Півтора року служив у місті Ковелі, а потім залишився на поза строковий термін. Службу залишив у 2003 році, після того, як його частину було розформовано. У цьому ж році одружився. В цей час важко захворів батько. А у 2004 році у нього народився син Женя. Змушений був працювати за кордоном та в Україні на різних роботах. 25 квітня 2015 року Вишневський Олег був мобілізований до війська. 

У липні цього ж року народилася донька Соломійка. 18 жовтня 2015 року потрапив у «гарячу точку» під Мар’янку. Рідні хвилювались за нього, а він заспокоював маму, дружину, сестру Ольгу. 27 грудня 2015 року він прибув у п’ятиденну відпустку: приїхав на день народження сина і дружини, який святкують у родині в один день. 11 січня відбув на службу. Більше Олега живим рідні не побачили. Після напружених боїв та зіткнень з ворогом, серце воїна-захисника зупинилося. Це сталося 22 лютого 2016 року.