Відділ криміналістичних експертиз — чи не найголовніша артерія в “організмі” науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в області...
Відділ криміналістичних експертиз — чи не найголовніша артерія в “організмі” науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в області. У його складі три підрозділи: група трасологічної експертизи та балістичних обліків; група дактилоскопічної експертизи та обліку і група технічної експертизи документів та почерку.
МУЗЕЙ ШЕРЛОК-ХОЛМСІВ У двох кабінетах, де працюють старші експерти майори міліції Ігор Тимощук та Іван Степанюк, поруч з новою цифровою технікою, програмно-апаратними комплексами, комп’ютерною програмою “Регула”, сканерами, потужними сучасними мікроскопами розмістився своєрідний музей. Тут прилади-експонати, які вірою і правдою служили десятиріччями криміналістам. Наочно представлені і зразки холодної зброї, яка колись була знаряддям насилля, і фальшиві гроші — долари, євро, гривні. Виготовлені вони на досить високому, можна сказати, професійному рівні, але ознаки підробки все ж були виявлені і доведені у цій лабораторії. Крім того, на стенді десятки найрізноманітніших особистих документів людей — свідоцтва про народження, паспорти, посвідчення, пропуски, в яких незаконно змінені дати народження, прізвища, імена, вони завірені фальшивими печатками, штампами. — До речі,— розповідає Ігор Тимощук,— збирати цю колекцію і поповнювати її досить складно. Адже усі ці “експонати” були свого часу речовими доказами по тій чи іншій кримінальній справі. А вони, як відомо, мають спочатку знаходитися у слідчого, який веде справу, потім, при необхідності, бути представленими на судові засідання. І лише після цього, оформивши відповідні документи і отримавши дозвіл, ми поповнюємо свій незвичний музей. З’ясувалось, що ця експозиція має і дещо інше призначення. Ось, наприклад, по фальшивих грошах експерти досліджують технологію підробок, можуть також встановити, з якого регіону країни вони могли потрапити в нашу область. До речі, щодо підроблених купюр, то останнім часом значно зросла кількість фальшивих українських грошей номіналом 20 гривень. Цілком імовірно, що саме з цим пов’язаний випуск в обіг нової, більш “загартованої двадцятки”. На думку спеціалістів, сфальсифікувати її майже неможливо. А для того, щоб відрізнити справжню купюру від фальшивої в експертів є програмно-апаратний комплекс, до якого входить комп’ютерна програма і прилад “Регула”. Раніше експерти користувались приладом “Таран”, з допомогою якого, як кажуть, на око порівнювали прилади чи речі, встановлюючи різницю між ними. Нинішній комплекс дає змогу перевірити купюри чи цінні документи, тестуючи їх ультрафіолетовими та інфрачервоними променями. Ми поклали на екран дві 20-гривневі купюри, одна з яких була фальшивою. За мить апарат дав вичерпну відповідь щодо технології виготовлення підробленої “двадцятки”, видавши на екран рельєфи і об’ємне зображення кожної з них. А ось зовсім недавно надійшли на експертизу акцизні марки, вилучені в одного з підприємців Ківерцівського району. – Хочу відзначити,— говорить Ігор Тимощук,— що виготовлені вони досить високоякісно. Довго я працював з ними, щоб довести, що вони підроблені. Трішечки шахраї недопрацювали з голограмою. Марки ці — не місцевого виробництва, а завезені в нашу область з Молдови чи з Угорщини. Це уже встановлять слідчі, котрі розслідують справу. Клопітною для працівників відділу була експертиза не пов’язана з криміналом. Декілька років тому до нас звернулись з Любомля співробітники місцевого краєзнавчого музею, котрі разом з школярами-слідопитами виявили останки воїнів, які загинули на території району у роки Другої світової війни. Знайдені були і три капсули із записами прізвищ солдатів. Зрозуміло, за стільки часу папір майже зотлів. Прізвищ двох загиблих так і не вдалось встановити, а ось щодо третього, то розшифрували і прізвище, і рік народження, і звідки він був родом. До кінця цю справу вже належало довести юним слідопитам. Ще один цікавий випадок “розмотував”, коли починав працювати у цьому відділі. Один локачинський ловелас, перебуваючи у шлюбі, надумав “завести” ще одну дружину. Та “заважав” йому це зробити штамп про реєстрацію шлюбу, що стояв у паспорті. Тоді “раціоналізатор” вдався до підробки — він витягнув дві чисті спарені сторінки з чужого паспорта і замінив ними “зіпсовані” сторінки у своєму. Нумерація сторінок у паспорті новоспеченого молодожона співпала, і печатку про одруження поставили на чистій сторінці, не підозрюючи, що мають справу з таким собі “волинським султаном”. Та ця афера розкрилась після того, як ми взяли паспорт на експертизу і встановили, як усе було сфабриковане. Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ. (Далі буде).
