У свій час цій коробці з-під побутового радіоприймача, начиненого тротилом, не вистачало лише 17 хвилин, щоб знищити автомобіль з підприємцем...
(Продовження. Початок у «Волині» за 15 червня)
ЗА ЛІЧЕНІ ХВИЛИНИ ДО ВИБУХУ Начальник вибухотехнічного відділення науково-дослідного експертно-кримінального центру УМВС України в області майор міліції Олександр Матіюк, крім того, що є одним з провідних фахівців підрозділу, ще й хороший екскурсовод. Він провів своєрідну мандрівку по відділенню і розповів про незвичайну історію майже кожного експоната. Власне, працюють під керівництвом Олександра Олександровича дві групи: одна знешкоджує вибухові пристрої і речовини, інша — займається вибухо- та пожежотехнічними дослідженнями. Хоча поділ цей — умовний. Кожен із співробітників відділення готовий виконувати ту роботу, котра за певних обставин вважається найбільш оперативною і важливою. А про те, що більшість завдань тут доводиться виконувати в екстремальних умовах, а іноді і з великим ризиком, свідчить вибуховий пристрій, який Олександр Олександрович зняв зі стенда. Виявляється, що у свій час цій коробці з-під побутового радіоприймача, начиненого тротилом, не вистачало лише 17 хвилин, щоб знищити автомобіль з підприємцем, закладений під заднє колесо. Власник машини, можна сказати, народився у сорочці, бо це щасливий збіг обставин, що він залишився живим і неушкодженим. Відчувши, що “барахлить” ходова частина автомобіля, він інтуїтивно заглянув під свій “бус”. Важко сказати, які відчуття його охопили, коли побачив, що до днища прикріплений якийсь предмет з годинниковим механізмом. Я тримаю в руках пристрій, який, зрозуміло, вже не становить ніякої загрози. Його конструкція, начинка, спосіб спрацювання досліджувались уже після знешкодження. Висновки експертів були надіслані слідчим, які розслідували справи, а експерти заново сконструювали уже безпечний макет вибухового пристрою, що і потрапив на стенд. А ось ще один експонат, який встановив у своєму підвалі 72-річний лучанин. Чоловіку набридло, що його щозими обкрадали злодії, які занадились до овочів та консервацій. І дідусь вирішив провчити зловмисника. Над дверима встановив трубку, яку начинив порохом і спіраллю. Варто було людині включити світло, як пролунав би вибух. Дідусь-“винахідник” розраховував, що трагедії не станеться, але хоч провчить пройдисвіта. Сусіди, дізнавшись, що чоловік “нахімічив”, зателефонували в міліцію, оскільки боялися самі постраждати. Так пристрій потрапив до експертів. Велике лихо могла спричинити і металева 300-грамова пляшечка з-під пива “Оболонь”. Вона була вилучена співробітниками карного розшуку під час санкціонованого обшуку в одній з квартир луцького рекетира. Пляшка була заповнена вибуховою речовиною, прилаштований капсуль-детонатор, саморобний вогнепровідник, який виконував роль бікфордового шнура. Відігравши свою роль під час судового засідання, як речовий доказ, експонат зайняв своє місце на стенді “роззброєних” вибухових пристроїв. А ось книжка Івана Буніна “Вибране”. Здавалося б, яка від неї небезпека? Справа в тому, що замість вирваних сторінок у неї було вставлено тротилову шашку, з’єднану з детонатором. Нічого не підозрюючи, хтось розгортає книгу, і в цю мить замикається контакт... — Наше відділення,— приєднується до розмови старший експерт підполковник міліції Олександр Романчук,— не тільки досліджує і знешкоджує вибухові пристрої і речовини. Ми з’ясовуємо причини пожеж, у першу чергу тих, що “пахнуть” криміналом. Користуючись нагодою, цікавлюсь, чи встановлено причини пожежі, що сталась в кінці минулого року у Луцьку на вулиці Лесі Українки. Оскільки цей випадок мав трагічний наслідок і завдав величезних збитків (вогонь знищив п’ять квартир) і, зрозуміло, набув великого резонансу. Розглядалось декілька причин загоряння. І врешті-решт зійшлись на одній, яка уже сьогодні не викликає сумнівів. У ході розслідування цієї справи експерти науково-дослідного центру встановили, що осередок виникнення пожежі знаходився на другому поверсі будинку. Саме тут під час ретельного огляду місця події було виявлене з’єднання дротів з міді та алюмінію, виконане примітивним ручним способом. У місцях з’єднання дротів з різного матеріалу і виникла велика температура, що й призвела до загоряння... До речі, я мав нагоду не тільки побачити спорядження, в якому працюють експерти на місці “ЧП”, а й, як кажуть, приміряти його. А ще потримати в руках знаряддя та інвентар, яким користуються фахівці. Один тільки спеціальний шолом важить не менше 10 кілограмів. А бронежилет — удвічі більше. Працюють експерти з допомогою маніпуляторів, які дають можливість оглядати, досліджувати предмети на віддалі до трьох метрів. Сучасні засоби зв’язку американського виробництва забезпечують експертам двосторонній зв’язок із спостерігачами, які знаходяться на значній відстані від місця пошуку. У випадку, коли потрібна консультація, підкоректування дій — це можна зробити оперативно. Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ. Фото Миколи ЗІНЧУКА. (Закінчення буде)
