Десь ще серед зими на балконі моєї міської квартири знайшла притулок пара голубів. Я пригощав їх хлібними крихтами. Птахи звикли до того і щоранку будили мене своїм воркутінням...
Десь ще серед зими на балконі моєї міської квартири знайшла притулок пара голубів. Я пригощав їх хлібними крихтами. Птахи звикли до того і щоранку будили мене своїм воркутінням. Здавалось, що ось-ось вони будуть брати хліб з моїх долонь. Та природна обережність ставала їм у цьому на заваді. І раптом одного літнього вечора крізь відчинені балконні двері в кімнату залетіла голубка, сіла мені на груди. Гладив, голубив сполохану пташку, у якої було поранене крило. Потім знайшов якусь картонну коробку, влаштував для голубки нічліг. Наступного дня запросив фотографа, аби зафіксувати цікавий сюжет. На жаль, пернатої квартирантки вже не застали. Кудись полетіла. Назавжди.
