«Не питає себе народ: а що я зробив, щоб Україна була краща? Він запитує – а що мені дали після Революції?»
«На жаль, мені здається, що сталися дві речі: влада сьогодні не дуже слухає, що народ говорить, а народ не дуже береться до робити», - про це розповів Архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир (Гузар) в інтерв’ю «Укрінформу», говорячи про другу річницю Революції гідності
На його думку, український народ все ще живе тим радянським синдромом «нам дадуть»: «Що влада для нас зробить, що нам дасть Західна Європа чи Америка. Що нам дадуть?», йдеться на сайті Української греко-католицької церкви.
Чому люди розчаровані? Бо вони думали, що на вербах виростуть груші.
А також на погляд Блаженнішого Любомира, люди дуже недбало голосують, не перевіряючи, за кого голосують, не питають у тих людей – що ви думаєте, як ви думаєте: «А якщо й дадуть гречки чи щось інше, то вже цілком забувають за все. Одне слово, хоч і є певне розчарування, але немає причини бути дуже розчарованим. Чому люди розчаровані? Бо вони думали, що на вербах виростуть груші і що вони будуть благоденствувати? Якби люди взялися до роботи, не було б розчарування, було б усвідомлення: буду стільки мати, скільки попрацюю. Розчарування не є цілковито оправдане, його причина – у браку активності та браку відповідальності. Не питає себе народ, не питає себе кожен, навіть ті, хто стояв на Майдані: а що я зроблю, що я зробив, щоб Україна була краща? Він запитує – а що мені дали після Революції? А як нічого не дали, то він розчарований. Якби ми взялися до роботи і взялися не поодиноко, але разом, то ото була б сила. Дивіться, скільки у нас є добра! Волонтери! Скільки людей робить добро, а ті, що роблять добро – як вони будують, бо самі зростають, вони служать другим, підтримують друге – то ж наше військо. Якби не волонтери, де б ми були? Вже тепер поволі починають наші справи нормалізуватися, але на початку ми нічого не мали, але була та воля. Отже, є в народі сила, є можливість. Але треба послідовно, скажімо, не тільки волонтери, кожен громадянин повинен працювати і думати, і дбати. Тоді б не було причини бути розчарованим», – вважає Архиєпископ.
