Настільки незахищеної державної мови, як наша, немає ніде
Так вважає літературознавець Юрій Винничук. За його совами, українські підручники писали різні "пройдисвіти й неуки", а закон про мову у нас найгірший з усіх в Європі
«Настільки незахищеної державної мови, як наша, немає ніде», - наголошує Юрій Винничук та пропонує запозичити моделі законів про мову у європейців. Крім того необхідно відмінити закон Ківалова-Колісниченко, що надає широкі права мовам національних меншин. Він був скасований Радою, але так і не підписаний президентом.
Необхідно відмінити закон Ківалова-Колісниченко, що надає широкі права мовам національних меншин. Він був скасований Радою, але так і не підписаний президентом.
«Скасування цього закону у 2014 році скидалося на спрямовану провокацію для картинки російського ТБ. Яке потім волало, що Рада відмінила російську мову, а російські бойовики йшли воювати в Україну з метою її захищати. Але зараз цей закон треба замінити новим. Як і ввести вивчення української мови геть у всіх школах», - переконаний літературознавець.
За словами Винничука, вимоги меншин, щоб держава оплачувала повне навчання у школах та у вишах на їхніх мовах, скидається на спробу загнати проблему в глухий кут, аби в результаті все зосталося, як було, а саме: українська мова не вивчалася.
Він наголошує, що в жодній країні українська діаспора, не має аж таких преференцій.
Винничук додає, що закон стверджує, що польська мова є державною мовою, а отже і мовою усіх державних органів та органів самоврядування, суспільних організацій, професійних, кооперативних та інших суб'єктів, які виконують публічні завдання. Польський закон також вимагає, щоб назви товарів та послуг, застереження та інформація для споживачів, інструкції з обслуги, інформація про властивості товарів або послуг, умови гарантії, фактури, рахунки або квитанції також були державною мовою. За невиконання вимоги порушнику загрожує штраф.
Українці своє право на вживання рідної мови і отримання послуг цією мовою мусять виборювати у судах та скандалах.
«Якби в нашому законі з'явився такий пункт, за невиконання якого світив би штраф, чи мали б ми стільки неприємних ситуацій, на які наштовхуються українці?», - ставить питання літературознавець.
В Україні подібних законів не було, що призвело до того, що українці своє право на вживання рідної мови і отримання послуг цією мовою мусять виборювати у судах та скандалах.
"Прикладів, як в Україні зневажливо ставляться до державної мови, можна наводити безліч. Інколи це брутальне неприйняття української мови, категорична відмова перейти на неї у сфері сервісу. А тим часом закон у Польщі може стосуватися не лише будь-яких вуличних написів, але й меню в ресторані чи цінників у крамниці. Нікому не дозволено знущатися з польської мови. Але є країна, в якій усе дозволено. І це наша країна", - підсумував Винничук у своєму блозі на ТСН.
