Пішов у самостійне плавання, не чекаючи, поки потоне черговий «титанік»?

 

Володимир КАРПУК,
депутат Верховної Ради V і VІ скликань (м. Луцьк):
— Так сталося, що вперше я зустрічався з Саакашвілі 8 вересня 2008 року — через місяць після російської агресії в його країні. Тоді я бачив у ньому справжнього лідера грузинського народу. Але коли Михеіл почав свою політичну діяльність у нас, у мене з’явивися песимізм. Я зрозумів, що в Україні його наміри приречені на невдачу. Вважаю, що в Одесі йому не вдалося здійснити своїх планів. Це було дійсно неможливо, оскільки система, на жаль, не змінилася. Тому, як на мене, він зробив правильний крок: не чекаючи, поки потоне черговий «Титанік», вирішив піти в самостійне плавання. Але попав в армаду інших кораблів, на прапорі яких також написано «Боротьба з корупцією». Тому думаю, що його проект не довговічний. Хоча, за умови перевиборів, проходження політсили Саакашвілі до парламенту можливе.

 

Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
депутат Верховної Ради
(м. Луцьк):

 

Він отримав карт-бланш: «своїх» начальника міліції, прокурора, очільника митниці. Як, маючи стільки сприятливих умов, можна було не продемонструвати хоч мінімальний результат?

— Про Саакашвілі як політтехнологічний феномен і «фасадний» проект уже багато сказано журналістами, політологами, психологами, лікарями. Дійсно, це унікальна фігура, діяльність якої — безрезультативна. Перебування на посаді голови Одеської облдержадміністрації закінчилося повним фіаско. Найбільш критичним є стан у соціальній сфері та економіці Одеської області. Всі гучні заклики побороти корупцію, виявити злочинців, злодіїв так і залишилися намірами. Не зроблено нічого. Це порожні балачки, як і нинішня заява — йти на Київ, вичищати раду й уряд — однозначно є політичною демагогією і популізмом. Я не вірю політикам–акторам і спекулянтам, тим, хто голосно кричить, рве на собі сорочку, критикує ситуативно. Тому не вірю у щирість слів Саакашвілі. Заклики боротьби з корупцією з його уст звучать непереконливо, навіть більше – брехливо. Не можна політику перетворювати у заробітчанство.

 

Вадим КАРАСЬОВ,
політолог, директор Інституту глобальних стратегій (м. Київ):
— Цілком згоден із паном Саакашвілі в тому, що Київ потрібно звільняти від корупціонерів. Таку ідею підтримую, і такий «антикорупційний похід» цілком ймовірний. Я б до нього приєднався, але не з Михеілом Саакашвілі, а з іншими лідерами.

 

Володимир БЛАЖЕНЧУК,
голова Волинського облвиконкому у 1990–1992 роках, у 1998 році — радник посольства України в Грузії (м. Луцьк):
— Хоча особисто знайомий із Саакашвілі, не раз бував у нього в кабінеті, але категорично проти такого походу. Бо крім непотрібної метушні Міхо, як ми його звали, нічого зробить. Я знаю, як йому дісталася влада у Грузії і як його там оцінює народ — це показали останні вибори. Балакунів у нас своїх вистачає. Не треба, щоб «варяги з Кавказу» приїжджали нас повчати. До київських можновладців питання є, особливо після оприлюднення декларацій. Але це не справа Саакашвілі. Єдине, чого він зможе добитися тим походом, — це позбавлення указом Президента громадянства України.

 

Мустафа НАЙЄМ,
депутат Верховної Ради
(м. Київ):
— Сподіваюся, рішення піти з посади допоможе Саакашвілі збагнути, чого він хоче насправді і як надалі буде використовувати свій політичний авторитет у правильних цілях. Михеіл знав, що за його спиною ведуть політичні ігри. Рано чи пізно довелося б визнати, що Президент намагається його використати. Щиро поважаю Саакашвілі за все, що йому вдалося втілити в Грузії. І маю надію, що він нарешті перестане «бавитися в хованки» із главою держави, Генпрокурором, зі своїми потенційними партнерами та й, зрештою, із самим собою.

 

Соня КОШКІНА,
співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег» (м. Київ):
— Півтора року тому на призначення Михеіла Саакашвілі покладали великі надії. Він видавався людям не таким, як інші – попередні і нинішні – українські чиновники. Вірили, що Саакашвілі здатен провести реформи. Він отримав карт-бланш: «своїх» начальника міліції, прокурора, очільника митниці. У «перлину біля моря» висадився десант радників. А ще – підтримка гаранта, симпатії нардепів і кредит довіри від суспільства. Як, маючи стільки сприятливих умов, можна було не продемонструвати хоч мінімальний результат? Саакашвілі не впорався, у нього стало звичкою звинувачувати місцеві клани, які заважають працювати.

 

Людмила КИРДА,
депутат Волинської облради
(смт Маневичі):
— Я вже багато років у команді Юлії Тимошенко й не збираюся переходити в іншу. Щодо заяви Саакашвілі про звільнення Києва від корупціонерів, то хай би він спочатку звільнив Одесу, а тоді вже прямував на столицю. Про політика судять по його справах, тому вважаю цю заяву популістською, яка дуже подобається майбутнім виборцям. Ми можемо здогадуватися про його далекоглядні плани.

 

Сергій ПАНДРАК,
доброволець батальйону «Айдар», голова спілки учасників АТО та бойових дій «УВО» (м. Рівне):
— Будь-які зміни може зробити команда з 300 відданих та грамотних спартанців, якої у Саакашвілі немає. Поки що він лише озвучує популістські заяви. Тому до цього походу я б не приєднався. Хоча я схвалюю те, що він зробив, будучи дві каденції Президентом Грузії. Я багато років їздив на їхні гірськолижні курорти і бачив реальні зміни, які відбулися у цій маленькій країні. В Одесі йому не дали нічого зробити в силу різних причин.

 

Роман МИКИТЮК,
голова фермерського господарства «Аміла», депутат Волинської облради
(смт Турійськ):
— Сьогодні в нас всі намагаються боротися з корупцією. Але цим повинні займатися професіонали. В принципі, Саакашвілі правильно загострив проблему, над якою мають задуматися передусім наші високопосадовці. Адже владці — це слуги народу, і вони повинні про це пам’ятати. Чи готовий я приєднатися до команди Саакашвілі — наразі не можу відповісти ствердно. Треба спочатку добре розібратися у плані дій опозиціонера, подивитися, хто буде разом із ним.

 

Зоя КАЗАНЖИ,
журналістка, заступник голови Одеської облдержадміністрації Ігоря Палиці у 2014 році (м. Київ):
— Якби Саакашвілі пішов з посади раніше, то мав би шанс «зберегти обличчя». А нині його відставка є лише приводом для жартів. До речі, якби Ігор Палиця не вирішив питань безпеки у 2014 році, не було б куди приїжджати в 2015–му році Саакашвілі з реформами.

 

Петро САГАНЮК,
міський голова
(м. Володимир-Волинський):
— Однозначно: лад у державі треба наводити. Корупційні схеми засіли глибоко в нашому суспільстві. Реформи, які проводяться, не ефективні, бо немає необхідного фінансування. Керувати в таких умовах дуже складно. Взяти хоч би гучну систему «ProZorro», тендери в якій невідомо хто виграє… Маємо по місту приклади з будівництвом центру зайнятості, ремонтом вулиці Ковельської… Треба в країні щось змінювати — чи шляхом виборів, чи якимось іншим… Так далі тривати не може, і в тих моментах я підтримую Саакашвілі. Настав час визначатися: або ми будуємо державу, або продовжуємо її руйнувати.

 

Василь ПРАДІД,
колишній гірничий майстер
з 20-річним стажем
(м. Нововолинськ):
— Як саме він має звільняти Київ від корупціонерів: правовим шляхом через подання в суди чи організацією нового Майдану? Щоб відповісти, треба це знати. Хай би йшов насамперед у поліцію. Щодо Саакашвілі є й досить суперечлива інформація, що він, попри все, в хороших стосунках з Президентом Порошенком. Не виключено, що робить такий випад для того, аби розколоти опозиційні сили, зайшовши в парламент. Тому, перш ніж його підтримати та стати поряд, треба зважити й оцінити справжні наміри.

 

Магомед МАГОМАЄВ,
хірург Нововолинської міської лікарні,
депутат міськради
(м. Нововолинськ):
— Я не проти. Цілком його підтримую. Адже те, що відкрилося людям останнім часом, просто переповнює чашу терпіння. Ми ще більше побачили, як влада насправді ставиться до тих, хто їх обирав і довірив їм керувати країною. Головне, аби слова, сказані Саакашвілі, не розійшлися з ділами. І заяви були його щирими та правдивими.

 

Оксана КОВАЛЕНКО,
головний редактор ТВО телебачення філії НТКУ «Волинська регіональна дирекція» (м. Луцьк):
— Я симпатизую Михеілу Саакашвілі, та в «походи на Київ» не вірю. Буду спостерігати, з якою командою він йде, і чи відрізняється його програма дій від банальної передвиборчої.

 

Тарас ЛІТКОВЕЦЬ,
політолог, учасник АТО
(м. Луцьк):
— З корупцією Михеіл Саакашвілі мав змогу боротися до того, як оголосив цей похід. Вирішувати проблему потрібно не гаслами, а практично – щоденною копіткою роботою. Бо аналогічні заяви ми вже чули від наших політиків упродовж багатьох років. Втім, особисто я до Саакашвілі ставлюсь позитивно.

 

Ірина ФАРІОН,
народний депутат України VII скликання, член Політради ВО «Свобода» (м. Львів):
— А хто сказав, що це антикорупційний похід? Перше запитання до Саакашвілі: як можна було так низько падати, щоб з Президента Грузії стати, підкреслюю, губернатором Одеської області? Саме губернатором, а не очільником. Нехай цей чоловік котиться ковбаскою (є таке українське прислів’я) на свою батьківщину і відбудовує Грузію, звільняє її від московської ментальності. З нього такий борець з корупцією, як з Ірини Фаріон — видатний бізнесмен. Іти з ним на співпрацю — це треба було мати шпаківню в голові.

 

Данило ПОШТАРУК,
директор-художній керівник Волинського академічного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України
(м. Луцьк):
— Щось мені підказує, що йому таки не дали чесно працювати. Відчувалося, що Саакашвілі намагався зробити щось корисне на своїй посаді. Але система настільки корумпована, що не проб'єш. Не уявляю, правда, яким чином він буде звільняти Київ від корупціонерів. Хоча, безумовно, робити це треба.

 

Людмила ПРИХОДЬКО,
народна артистка України (м. Луцьк):
— Як співається у пісні: «Если к другому уходит невеста, то неизвестно, кому повезло». Я проти цих запрошених іноземців в українській політиці. Невже у нас немає мудрих людей, які б керували Одеською областю? Впевнена, що знайдуться. А гасла Саакашвілі про те, що йде звільняти Київ від корупціонерів, даремні. Кого він буде звільняти – того, хто його поставив керувати?

Бліц провели Алла ЛІСОВА, Ярослава ТИМОЩУК,
Лариса ЗАНЮК, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК,
Тамара ТРОФИМЧУК.