І вишикувались черги за газетою «Волинь»!
Така підтримка, дорогі наші читачі, дає нам крила у роботі
Марина ЛУГОВА
«Ну як «Волинь» не читати? У ній же є все, що треба...» — ці слова ми почули від жінки, яка стояла у численному гурті інших мешканців селища Любешів, котрі прийшли минулої п’ятниці, у День передплатника, до місцевого
поштового відділення.
Цього дня «Волинь-нову» передплатило 112 чоловік: 57 — на рік, 53 — на півроку і лише двоє — на 3 місяці.
Як поінформувала згодом завідувач відділення поштового зв’язку Наталія Краснодемська, цього дня «Волинь-нову» передплатило 112 чоловік: 57 — на рік, 53 — на півроку і лише двоє — на 3 місяці. День передплатника, за словами Наталії Володимирівни, у Любешові завжди багатолюдний. Є нагода пригадати ті черги, які запам’яталися з радянських часів, коли у магазинах «викидали» ходові чи дуже дефіцитні товари.Уже традиційно у День передплатника проводиться розіграш подаруночків від «Волині-нової». Тож ті наші шанувальники, котрі одержали квитанції, не поспішали додому, а очікували редакційний «десант». Цього разу любешівці одержували подаруночки з рук головного редактора Олександра Згоранця. Була нагода і поспілкуватися.
Йшли любешівці додому не з порожніми руками. Комусь дісталося відро чи пральний порошок, миючий засіб, іншим — термометр, пельменниця... І справа зовсім не у вартості цього приза, як говорили люди, а в увазі редакції до кожного з них. До речі, жінка, котра сказала: «Ну як «Волинь» не читати? У ній же є все, що треба», — це наша давня шанувальниця Ганна Руднік. У розмові з нею ми почули конкретніше, що ж вона вважає «потрібним» для читачів.
— З «Волині» можна дізнатися, — сказала вона, — про те, що робиться в Україні, в області. Є в газеті цікаві розповіді про учасників АТО, взагалі — про людські долі...
А ще хтось чекає «Історії для душі», комусь конче треба знати про погоду, магнітні бурі... У ситуації, яка склалася в нашій країні, коли ціни на все пішли вгору
і люди збідніли, залишається тільки схилити голову перед тими, хто викроює кошти із сімейного бюджету на свою улюблену, як сам каже, газету.
Ось вони, наші любешівські шанувальники.
