На річницю конференції поневолених народів на Рівненщину приїхав голова Меджлісу кримськотатарського народу
На Рівненщині урочисто відзначили 73-ю річницю конференції поневолених народів, яка відбулася у 1943 році в селі Будераж Здолбунівського району
Валентин СТАВСЬКИЙ
Вперше про цю подію вголос заговорили лише через 60 років. Цього разу організатори зібрали на конференцію у Будеражі родичів тих, хто брав участь у конгресі, представників різних народів, депутатів і науковців.
Сама конференція проходила у суворій секретності і говорити про неї за радянських часів просто боялись.
Тут у місцевій школі в грудні 1943 року відбулась конференція поневолених народів Сходу Європи та Азії. Тепер свідків тих подій у селі майже не залишилося. Сама конференція проходила у суворій секретності і говорити про неї за радянських часів просто боялись, говорить житель села Будераж Антон Бабич: "Будучи ще малим, пасучи корову разом із старшими людьми, я прислухався до того, що вони говорять, не розуміючи про які події йде мова. А вони тихеньку між собою говорили, згадували, як це було, хто там був…"
Організаторами конференції були українські націоналісти, які вели боротьбу на два фронти - проти нацистів і радянської імперії. Вони розуміли, що зусиллями лише українців здолати ворога буде вкрай важко. Тому вирішили залучити і представників інших народів. Тоді до Будеража приїхали 39 делегатів, які представляли 13 народів СРСР.
- Як ОУН, так і УПА залучали до себе представників різних націй і народів. І той міф про те, що це є чисто націоналістична структура, яка була нетерпимою і ворожою до інших націй і народів - це є міф, продукований радянською пропагандою для того, щоб дискредитувати цей рух, - говорить відомий історик і краєзнавець Андрій Живюк.
Організаторами конференції були українські націоналісти, які вели боротьбу на два фронти - проти нацистів і радянської імперії.
Головував тоді на конгресі член бюро Головного проводу ОУН Ростислав Волошин. Його внук Юрій Оленчинко-Волошин пригадує, що вперше дізнався про діда та його участь в ОУН з книг: "У 1989 році , коли з"явилась книжка Петра Омельчука "УПА", тоді я вперше дізнався, яку посаду в Організації Українських Націоналістів і УПА займав мій дід і побачив його фотографію. Мама про це мені нічого не говорила".
Тривалий час про цю подію ніхто привселюдно не згадував. І лише у 2013 році у Будеражі встановили пам'ятний знак. Та освятили його лише зараз.
На нинішню конференцію завітав до Будеража і Голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Політик впевнений, що такі конференції додають сил і наснаги: "73 роки тому тут у цих місцях об"єднались люди, які були в пеклі ІІ-ї світової війни. Вони, можливо, ще й не зовсім розуміли, чим це все завершиться. Але вони були дуже послідовні, дружні між собою. І оце наше повернення до тих подій, до пам"яті про тих людей - воно нас сьогодні підсилює, зміцнює".
Були серед присутніх і політичні діячі і народні обранці з Півдня і Сходу країни. Найбільше вразила їх патріотична атмосфера, що панує нині в Західній Україні.
Як і 73 роки тому, цього разу за підсумками конференції було прийнято постанову і відозви до поневолених колись СРСР народів. А ще гості відвідали Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських могилах, де вшанували пам»ять про вояків УПА, які полягли у боях за Україну.
