Сам став військовим й інших юнаків агітує бути контрактниками

Мирослава СТРУК

Іван служить у 14-ій окремій механізованій бригаді у Володимирі-Волинському, його посада – старший кухар військового харчування. А нещодавно був у відрядженні у Любешівському райвійськкоматі із завданням вивчення кандидатів на військову службу за контрактом.

І знову постало питання, де знайти роботу. Знайшов – вибрав контрактну службу.

Сам він родом із села Дольськ Любешівського району. Ще з дитинства полюбив кухарську справу, завжди допомагав мамі готувати. Тож, закінчивши  9 класів місцевої школи, вступив на навчання до Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету на спеціальність «кухар-кондитер». Бувало, що хлопці-однолітки насміхалися, мовляв, це жіноча справа. Та свою думку вони змінили тоді, коли Іван Кузьміч був призваний в армію у Військово-Морські сили  Збройних сил України. Півтора року хлопець освоював ази військової служби у Чернігові (був коком на кораблі). 

Після строкової служби Іван, зважаючи на проблему безробіття, змушений був, як і багато поліщуків, їздити на сезонні заробітки в сусідню Білорусь. А в 2014 році Івана мобілізували. І він не злякався цього, не ховався від служби, а відразу пішов виконувати свій конституційний обов’язок. Щоправда, обставини склалися так, що у зону проведення бойових дій не потрапив – весь час перебував на Яворівському полігоні, що на Львівщині. Якраз тоді там проходили навчання американці та представники Нацгвардії. Тож і їм готував їсти.

А вдома  на юнака з нетерпінням чекали батьки та сестра зі своєю сім’єю, з якими він завжди спілкувався по телефону, а ще приїжджав у відпустку. Згодом був демобілізований. І знову постало питання, де знайти роботу. Знайшов – вибрав контрактну службу. Іван Кузьміч вважає, що обрав правильний шлях, тож наголошує:

— Я не тікатиму зі своєї країни, я її захищатиму!