Яка глибина рову Рівненського замку?
Рівненський музей запрошує на виставку «Замок/палац у Рівному: в світлі археологічних досліджень 2016 року»
Завтра о 12.00, в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відкриється виставка «Замок/палац у Рівному: в світлі археологічних досліджень 2016 року»
Археологічні розкопки проведено з 16 червня по 31 жовтня 2016 р. на території, де за картографічними та писемними джерелами знаходився замок литовсько-польської доби, а в 30-х роках ХVІІІ ст. князі Любомирські збудували палац. Дослідження проведено на площі 160 кв. м. Відкрито ділянки оборонного рову і рештки підпорної стіни. Заповнення рову було прокопано до глибини 2 метри, але не до дна рову. Як показало буріння, максимальна глибина рову в межах розкопу № 1 перевищує 3 метри. В цьому шарі знайдено нечисленні фрагменти гончарних посудин ХV – початку ХVІ ст. та поодинокі уламки цегли-пальчатки.
У заповненні рову зібрано велику кількість кераміки, виробів із скла, заліза, кольорових металів, монети ХVІІ–ХVІІІ ст. Найбільше знайдено уламків глиняного посуду ХVІІ–ХVІІІ ст.
Планіграфічні спостереження дозволяють зробити висновок, що оборонний рів був прямолінійний і перетинав давнє підвищення із північного заходу на південний схід. Вірогідно, цей рів відділяв головну укріплену частину замку (дитинець) від другої укріпленої частини.
Оскільки ґрунти в зоні оборонного рову виявились ненадійні, то тогочасні будівельники додатково укріпили підпорну стіну: забили велику кількість дерев’яних паль та вимурували два контрафорси з північного сходу від стіни.
Проведені археологічні дослідження дали цінні матеріали для вивчення планування, оборонних об’єктів та матеріальної культури Рівненського замку. Встановлено, що на території замку збереглися культурні нашарування, які свідчать про заселення цього підвищення на заплаві ріки Усті в мідному віці, в пізній римський час і за литовсько-польської доби. Матеріали досліджень представлені на виставці.