Житель Володимирця стверджує, що знає рецепт від усіх хвороб
Все дуже просто і дешево – треба ходити босоніж і обливатися холодною водою
Михайло Пікторов з Володимирця на Рівненщині каже, що вже не пам'ятає коли в останній раз купував собі взуття, бо босим ходить чверть століття, повідомляє ОГО.
Холод відчуваю, але не боюся його.
А найголовніше – забув дорогу в аптеку.
«Я уже не пам’ятаю, який маю розмір ноги, і навіть якби раптом захотів, напевно, у жодне взуття мої ноги вже б не влізли – розтоптані, – показує свої загрубілі пальці й ступні Михайло Пікторов. – Холод відчуваю, але не боюся його. А найголовніше – забув дорогу в аптеку. Заходжу туди хіба по пластир, бо вулиці не бездоганно чисті, трапляється і скло.
Чоловік вперше роззувся ще у 1990 році, а до того він багато читав, цікавився різноманітними оздоровчими системами, займався йогою та моржуванням.
«У Володимирці на мене спершу дивились як на дивака, але звикли. Я ж працював інструктором з туризму. Іноді треба було в райвно заходити. Вони спочатку просто косо дивилися на мене, а потім почали говорити: мовляв, Михайле Михайловичу, може, взуєтеся? А я їм кажу: «Ви знаєте, мені не подобається, що ви взуті, одягнені стоїте, а чхаєте і кашляєте. Я краще босоніж ходитиму, але буду здоровішим і не розноситиму інфекції». Але потім вони мене дістали, і я купив кеди. Коли йшов у райвно, брав їх під мишку, сідав на сходах, взував, заходив, вирішував свої проблеми, виходив і знімав.
Проте він не закликає всіх одразу познімати взувачку.
Про те, яку користь приносить організму загартування, зближення з природою, Михайло Пікторов може розповідати годинами. Проте він не закликає всіх одразу познімати взувачку.
«Босоніж ходити треба по землі, а не по асфальту: там підошва не має контакту із землею і людина не отримує необхідної енергії, – пояснює. – Аби зміцнити своє здоров’я, достатньо обливатися холодною водою. Коли людина обливається, вона стає провідником – і негативна енергія йде у землю. Плюс правильне харчування – більше рослинної їжі вживати, менше – тваринної».