За три роки побував у 99 селах Ковельщини і написав книгу на 640 сторінок
Невтомний краєзнавець, дослідник Ковеля та району, поет, письменник, журналіст, автор 700(!) друкованих праць, один із творців своєрідного гімну міста залізничників, – це все Анатолій Семенюк (на фото). Більше того, цю одержиму і закохану в рідний край людину ковельчани двічі обирали своїм мером (1991–1998)
Василь УЛІЦЬКИЙ
А цього року пан Семенюк заслужено отримав звання «Почесний громадянин Ковеля», «квітки у центрі Волині», як сам поетично його називає. Сьогодні Анатолій Володимирович, відповідаючи на запитання анкети нашої газети, підбиває підсумок 2016-го і розповідає про плани на рік прийдешній:
«У видавництві «Надстир’я» побачила світ книга краєзнавчих нарисів «Ковельщина: історія, слава і доля» на 640 сторінок. У ній йдеться про видатних людей Лесиного краю, про 99 населених пунктів нашої Ковельщини. Книга готувалася протягом трьох років. За цей час я побував практично в усіх селах, зустрівся із десятками людей. До творення видання долучилось широке коло осіб: і вчителі, і завідувачі бібліотек, і завідувачі клубів. Дуже багато людей добросовісно поставились до цієї роботи. У Поворську, наприклад, надзвичайно добре працювалось із педагогом Оленою Дерев’янчук, яка чимало зусиль доклала для збереження історії свого краю.
Під час роботи над книгою було багато відкриттів, з ними і поділився із читачами на її сторінках.
Під час роботи над книгою було багато відкриттів, з ними і поділився із читачами на її сторінках.
Бібліографічний покажчик «Анатолій Семенюк: «Люблю цей світ», підготовлений Ковельською центральною районною бібліотекою, зайняв на всеукраїнському конкурсі перше місце. Можу записати до своїх здобутків і книгу про історію Ковельської музичної школи «Зустріч з прекрасним». Отже – три книги за рік!
Певно, невдачі теж треба пов’язати з літературною діяльністю. Не встиг до кінця підготувати і видати книгу філософських роздумів, хоч це була моя мрія. Тож тут криється і відповідь на ваше запитання – 2017-й планую присвятити виданню цієї праці. Також дуже хочеться дочекатися нарешті стабільності та миру. А тоді вже можна буде говорити і про благополуччя, і про розвиток. Для нас сьогодні вкрай важливим є позбавитися отого песимізму, який огорнув людей. Тож бажаю, щоб 2017-й якраз став тим роком, коли зможемо сказати: кризу ми залишили позаду».
