Чи то всі родичі сходяться на велике застілля, чи то сім’я збирається за сніданком – перше, що ми ставимо на стіл – хліб. Саме хліб здавен був основою добробуту. Не дивно, що всі ми занепокоїлися, коли активно поповзли чутки про те, що Україна залишиться без зерна. Та ще й ціни немов зшаленіли – на хвилюваннях людей багато хто намагався заробити дармові прибутки...
Чи то всі родичі сходяться на велике застілля, чи то сім’я збирається за сніданком – перше, що ми ставимо на стіл – хліб. Саме хліб здавен був основою добробуту. Не дивно, що всі ми занепокоїлися, коли активно поповзли чутки про те, що Україна залишиться без зерна. Та ще й ціни немов зшаленіли – на хвилюваннях людей багато хто намагався заробити дармові прибутки. Але уряд зашкодив цим брудним планам, спрямувавши всі зусилля на виконання головного завдання – якнайшвидшого повернення весняних цін. І сьогодні можна сказати, що воно практично вирішене – динаміка падіння цін свідчить, що вже 30 серпня вони повинні бути на рівні 1 травня. Звичайно, зниження сталося не само собою — очікуваний результат дали чітка і системна робота уряду та оперативно вжиті заходи. На думку спеціалістів, якби попередні уряди працювали так само виважено і далекоглядно, як Кабмін Януковича, то ми б цього року не мали ніяких проблем на продовольчому ринку. Зараз продовжується спрямування з держрезерву в регіони значних обсягів продовольства за цінами в півтора раза нижчими від комерційних. Водночас відбувається поповнення державних комор. Під час своїх візитів до Росії та Казахстану Прем’єр-міністр Віктор Янукович домовився з керівниками цих країн про постачання в Україну 2,2 мільйона тонн збіжжя. Разом з власними ужинками, які, до речі, виявилися більшими за прогнози, це дасть змогу повністю задовольнити потреби нашої країни. Варто зазначити, що укладені угоди вигідні Україні — закупівельні ціни дають можливість і надалі втримувати стабільні роздрібні ціни на продукти харчування. З серпня в українських портах розвантажуються кораблі з зерном, яке надходить до держрезерву. Таким чином, потрійний від нормативів запас продовольства буде сформовано вже восени, а не наприкінці року, як планувалось. До того ж за російську пшеницю нам не доведеться платити грошей, бо беремо її в борг – до нового врожаю. А зекономлені кошти будуть використані на заставні закупівлі у вітчизняного сільгоспвиробника. На необхідності активізації цієї роботи наголосив голова уряду під час зустрічей з керівниками областей. Бо виявилось, що багато зерна нового врожаю лежить не там, де належить, а просто неба. До того ж, заставні закупівлі – це своєрідний метод майже безвідсоткового кредитування села. Судіть самі – продаючи товар державі, сільгоспвиробник не втрачає права власності на нього, і в будь-який час – хоч взимку, хоч влітку може викупити його знову за такою ж самою ціною, що й продавав, а потім використати на власний розсуд. Але вже зараз він отримує гроші, які допоможуть якісно і своєчасно провести сівбу. В ході зустрічей з головами областей, власниками великих зернозаготівельних і переробних підприємств йшлося не тільки про те, як краще організувати заставну закупівлю. Тем було багато, бо уряд надав керівникам областей реальні ринкові механізми та важелі впливу на формування продовольчого ринку - це й здешевлення кредитів, і можливість знижувати ціни за рахунок інтервенцій з держрезерву. Треба, щоб і місцева влада в свою чергу потурбувалася про основне на сьогодні – про остаточне зниження цін. До того ж, як підкреслив Прем’єр Янукович, відповідати за це будуть усі, і за всією строгістю. Під час принципової і ділової розмови з боку уряду було запропоновано дієвий механізм здешевлення хліба. А саме - підтримка міні-пекарень, яких багато в кожній області. Працюючи на єдиному податку, ці невеликі підприємства мають можливість продавати хліб дешевше. А якщо їм створити пріоритетні умови в забезпеченні дешевою сировиною, то вони будуть постачати людям основні сорти хліба за вигідними цінами і складуть серйозну конкуренцію великим хлібозаводам у ціноутворенні. Саме так, за усіма напрямками – від міждержавних домовленостей до оперативного вирішення регіональних питань — і виконується головне завдання — зниження цін. А . Чорнолов.
