Курси НБУ $ 39.22 € 42.37

Мала одного сина, а на старості відразу ще три появилось...

Доля Анастасії Василівни Шевчук, яка проживає у  Заболотті Ратнівського району, розпорядилася так, що їй на старості, у 66 літ, довелося замінити і матір, і батька трьом малолітнім внукам, яких часто тепер називає рідними синочками. Вони для неї і втіха, і розрада, і клопіт з думкою, щоб її Максимку, Миколі та Андрію  жилося краще…

Валентина БОРЗОВЕЦЬ
Життя склалося так, що п’ять літ тому помер її син, який хворів на туберкульоз, а через чотири роки після його смерті не стало і невістки. Внуки залишилися круглими сиротами. Їх і ростить бабуся.



–  Перших півроку, думала, й не виживу, але Бог дає сили, щоб жила, щоб їх догледіла.



— Старші хлопці і біля коня, корови попорають, і на полі все знають – що й коли садити, збирати. І слухають мене, — каже Анастасія Василівна. — Нещодавно купили пральну машину-автомат. Казала їм: «Дітки, так руки болять, давайте зберемо гроші і купимо пральну машину». Купили, яка то доброта. Хлопці вже й самі перуть. Не раз дивлюсь на них і кажу: «Синочки мої!», а вони: «Бабусю, які ж ми синочки, ми ваші внуки». Пам’ятають своїх батьків… Важко їм, важко й мені. Перших півроку, думала, й не виживу, але Бог дає сили, щоб жила, щоб їх догледіла. І встаю, і лягаю спати з одною думкою, аби їм було краще, аби їх не скривдити, аби допомогти їм у житті...

Telegram Channel