В кожного з нас бувають моменти, коли починає мучити думка: «Мене не цінують, я заслуговую більшого».
В кожного з нас бувають моменти, коли починає мучити думка: «Мене не цінують, я заслуговую більшого». І відразу ж пригадуються імена тих, хто видається гіршим, дурнішим, а в житті є успішнішим. Добре, якщо такий стан незадоволення є тимчасовим. А буває, що подібні думки починають постійно саднити. Діагноз у цьому випадку простий — заздрість. Здорова заздрість іноді навіть на користь, вона стимулює до праці, вдосконалення. Але заздрість може стати всепоглинаючою, злим демоном, що отруює життя. В психології існує термін, який визначає симптоми прямої агресії щодо об’єкта заздрості, — «синдром Сальєрі». Людина, спостерігаючи за благополуччям суперника, почуває дискомфорт. З’являються невротичні прояви, втрата контролю над собою, дратівливість, порушення сну. Психологічною основою заздрощів є недостатньо сформована або занижена самооцінка. Придивіться, прислухайтесь до себе. Можливо, ви теж відчуваєте щось подібне? Задумайтесь, чи не руйнує ваше життя чорна заздрість? Спробуйте поглянути на об’єкт заздрощів з іншого боку. Скажімо, чи готові ви заплатити ту ж ціну за успіх, матеріальне благополуччя, яку заплатив хтось інший? Зважте плюси і мінуси. Варто пам’ятати, що деякі люди люблять провокувати заздрість в інших. Вони іноді перебільшують свої досягнення, приховують, що за зовнішнім блиском у них теж є чимало нерадісного. То ж чи слід псувати своє життя заздрістю?
