Зворушливий лист до редакції: людяність не зазнає девальвації

«Хочу через газету «Волинь» висловити подяку жительці Луцька Раїсі Гаврилівні Цибулі.

Іноді рідні люди не допоможуть, а вона лиш землячка, ми виросли в одному із сіл Дубнівщини.

  Іноді рідні люди не допоможуть, а вона лиш землячка, ми виросли в одному із сіл Дубнівщини. Рая виховувалась у сім’ї священнослужителів, та й сама була регентом церкви, нині дружина священика. Але я не про це хочу сказати. Коли спіткала мене хвороба і я без усякого супроводу приїхала у ваше місто на діагностику, то на автовокзалі мене зустріла Раїса Гаврилівна, дізнавшись по телефону про мою біду». Далі авторка листа розповідає, якою турботою оточила її ця людина, яка робить у житті багато хороших справ, не хизуючись цим. А ще Ганна Степанівна розмірковує над тим, які необхідні в сучасному жорстокому світі прояви доброти, людяності, милосердя, як важливо не втрачати усіх тих якостей, які роблять нас людьми. Бажаючи своїй землячці усіляких гараздів, Ганна Абросимова закликає всіх: «Зроби добро — і воно обов’язково до тебе повернеться».