У під'їздах уже не гуляє вітер

Євгенія СОМОВА

Коли 23 роки тому я поселялася у п'ятиповерхівку, збудовану у 1969–му, вона вже тоді була не нова. А з роками ставала усе проблемнішою — інженерні комунікації зношувалися і потребували ремонту. Почав протікати дах. Зі своїми бідами люди йшли до ЖЕКу № 3, на балансі якого стояв будинок, вимагали привести дім у належний стан. Але від них відмахувалися, як від набридливих мух.

Усе впирається у гроші. Аби заощадити, члени правління відмовилися від належної їм плати. Працюють на громадських засадах задля блага сусідів і власного комфорту.

— ЖЕК довів будинок «до ручки», — каже голова ОСББ «Братський міст» Віталій Гуменюк. — Люди платили за комунальні послуги, прибирання території, комірні, а він практично нічого не робив. Усі комунікації, які передали нам, електропроводка були у жахливому стані, а більшу частину коштів, що надходили від мешканців, ЖЕК використовував не на потреби будинку, а на адміністративні виплати.
Зрозумівши, що з нього господар нікудишній, мешканці вирішили хазяйнувати самі, створити об'єднання співвласників. За це проголосувала більшість. То була маленька перемога ініціативної групи, що агітувала за ОСББ. Правда, зізнається Віталій Гуменюк, вона далася нелегко. Частина жильців була проти його створення. Люди не розуміли для чого оте ОСББ і не хотіли ніяких змін. Інші може і хотіли б, але боялися залишитися без ЖЕКу (не буде його — куди йти, коли потече кран?), переживали, що зросте квартплата. Таких довелося переконувати.
Подолати небажання щось змінювати допоміг і прийнятий закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (згодом його відтермінували). Згідно з ним, до 1 липня 2016 року мешканці багатоповерхівок повинні були визначитися із формою управління — створити ОСББ або ж укласти договір з управителем (місцева влада мала право передати будинок керуючій компанії, яка б його обслуговувала). Дочекатися чужого управителя, який диктуватиме їм свої умови, не входило в плани моїх сусідів. Отож у травні 2016–го виникло ОСББ «Братський міст».
— ЖЕК не хотів відпускати нас у «вільне плавання», — продовжує Віталій Гуменюк. — Нам не надавали необхідних документів. Мотивували, що маємо велику заборгованість. Але, незважаючи на опір, ми від'єдналися. І тепер заборгованість значно менша, ніж була досі.
Наскільки успішною буде діяльність ОСББ і чи пройде воно випробовування ремонтами, підтопленням підвалів, побачимо згодом. Але, думається, що не погрішу проти істини, коли скажу: за невеличкий проміжок часу в будинку відбулися позитивні зміни. Люди відчули переваги колективного господарювання. Тепер є можливість контролювати свої кошти, бачити, на що вони витрачаються. Уся інформація про них — на стендах, розміщених у під'їздах. До того ж, у моїх сусідів поволі починає проявлятися почуття господаря, відповідальність не лише за свою квартиру, а й за під'їзд, підвал, двір, які є спільною власністю. Вони самі підтримують чистоту на прибудинковій території, сходових майданчиках. У дворі з'явилося освітлення, а у під'їздах — металопластикові вікна. Замінили старі, дерев'яні, які були у жахливому стані, — прогнилі рами, розбите скло. До речі, ідею поставити металопластикові мешканці сприйняли не відразу. Люди думали, що доведеться платити за них із власної кишені. Але проблему вирішили малою кров'ю — встановили на умовах співфінансування із фондом Ігоря Палиці «Тільки разом». Частину грошей взяли із тих, які жильці сплачують ОСББ на утримання будинку, решту — кошти фонду.
— Закупили матеріал і власними силами залатали дах. Вирішили зробити це самі, бо ж намагалися економити, — зазначає Віталій Гуменюк. — Щоб менше платити, встановили лічильник тепла. Тепер регулюємо його подачу. Тож використовуємо вдвічі менше, ніж минулої зими. В одному з під'їздів мешканці за власні кошти замінили діряву каналізаційну трубу. Цього року плануємо подавати заявку, щоб нас включили у загальноміську програму утеплення будинку. Є намір замінити електромережу, щитову, яка не розрахована на таку кількість приладів, що їх мають люди, встановити енергоощадне освітлення у під'їздах і дворі. Зробити хочеться багато, але все впирається у гроші. А у нас їх небагато. Аби заощадити, члени правління відмовилися від належної їм плати. Працюють на громадських засадах задля блага сусідів і власного комфорту.
До речі, Луцьк — один із лідерів в Україні зі створення ОСББ. Чверть будинків тут відмовилися від послуг ЖЕКів. У місті діє дві програми розвитку і сприяння діяльності ОСББ. Одна з них передбачає співфінансування ремонту, інша — відшкодування відсотків за кредитами, які взяли у банках.