«Я хочу, аби світ знав, що українці б’ються»
У Рівному вшанували пам'ять про повстанського художника-графіка Ніла Хасевича з нагоди 65-х роковин його загибелі
Валентин СТАВСЬКИЙ
Про себе він писав: «Я не можу боротися зброєю, але б'юся різцем і долотом». Ніл Хасевич розробляв проекти повстанських прапорів, відзнак, печаток, бланків і навіть грошей. Він керував друкарнею повстанців, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА, оформляв листівки, малював карикатури, за що його і розшукували спочатку гестапівці, а згодом і енкаведисти.
У 1951 році роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі «Графіка в бункерах УПА».
У 1951 році роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі «Графіка в бункерах УПА». Це довело до шалу радянське керівництво. Талановитого художника вбили 4 березня 1952 року на хуторі поблизу села Сухівці Рівненського району. Йому було 47 років. Вшанувати пам'ять про повстанського художника, випускника Варшавської академії прикладних мистецтв, біля його постаменту у Рівному зібралися активісти, небайдужі громадяни, митці.
Житель села Сухівці Анатолій Стасюк, зокрема, пригадує: «Це була світова людина. Він у нас поселився. Я йому допомагав, але не знав, що то був художник Ніл Хасевич. Отака людина прийшла до нас у криївку. І до 1952 року жив у нас. А потім його хтось здав. Мабуть, і серед упівців були зрадники…»
