Поки що будемо їздити за 3 гривні

Євгенія СОМОВА

Вперше його зініціювали не чиновники, а громада — пересічні лучани та активісти руху «Народний контроль». Звернення про необхідність проведення слухань надійшло до мерії за підписом 568 мешканців обласного центру. Адже питання, яке мало обговорюватися, болюче для людей — доцільність зміни тарифів на послуги громадського транспорту.

Перевізники не обліковують пасажирів, завищують ціну пального і даремно ремствують на низьку зарплату.

Нагадаю, що перевізники вимагають встановити у маршрутках захмарну ціну — 5 гривень. Лучани і влада вважають такий тариф економічно не обгрунтованим. Але якщо перші категорично проти зростання вартості проїзду, то чиновники міськради погоджуються підняти її. Мовляв, здорожчання в нинішніх умовах не оминути. Правда, намагаються зробити це так, щоб було, як то кажуть, ні вашим, ні нашим. Отож, запропонували компромісний варіант — 4 гривні. Саме стільки, на думку заступника луцького міського голови Сергія Григоренка, має коштувати проїзд у маршрутках. Однак не всі з ним згідні. На позачерговому засіданні міськвиконкому, що відбулося минулого тижня, більшість його членів не підтримали проект рішення щодо підняття тарифу, запропонований міською радою. Основна причина — недостовірність поданої перевізниками інформації про кількість пасажирів, які користуються громадським транспортом. Адже їхні дані є меншими, ніж результати обстеження пасажиропотоку, що проводила міська рада.
На громадських слуханнях перевізники намагалися обгрунтувати свою позицію. Зокрема, директор підприємства «Санрайз» Юрій Девіцький як мантру повторював, що з ниніш-
ньою ціною транспорт у місті зупиниться. Нема за що купити пальне, запчастини, автобуси. Проте на запитання одного з активістів, чому за 7 років не знайшлося коштів для їх придбання (були ж прибутки!), відповіді не дав. Свої аргументи «за» і «проти» мали змогу висловити і пасажири. Окремі з них цифрами обгрунтовували сказане. Так, громадський активіст Віталій Затіраха наголосив, що територіальне відділення Антимонопольного комітету погодило не новий тариф 4 гривні, а порядок його формування. Звинувативши владу, що вона цілеспрямовано приховує інформацію про розрахунки вартості проїзду, він представив свої, які свідчать, що перевізники не обліковують пасажирів, завищують ціну пального і даремно ремствують на низьку зарплату. Отримують вони далеко не мінімалку. За його словами, тарифи треба залишити на нинішньому рівні. Громадські активісти вважають, що вартість проїзду в маршрутці № 2 мала б становити не більше 2,24 гривні, а на дванадцятому — 3,46 гривні. І це при тому, що перевізники мають по декілька маршрутів, частина з яких є більш рентабельними.
Депутат Луцької міської ради Павло Данильчук зазначив, що транспортники не до кінця обгрунтували тарифи, а тому їхнє підняття варто відкласти, щоб управління транспорту провело обстеження пасажиропотоку на всіх маршрутах, і запропонував запровадити електронну систему обліку пасажирів. Після бурхливих суперечок, звинувачень влади у лобіюванні інтересів перевізників, скарг на незадовільну якість перевезень, стан маршруток і хамство водіїв учасники слухань внесли ряд пропозицій. Серед них була й така: підтримати проект рішення міськвиконкому щодо підвищення вартості проїзду до 4 гривень. Проте за неї проголосувало лише 99 із 255 зареєстрованих, більшість з яких — перевізники. Тож цю пропозицію, як й інші, більшість не підтримала. Адже частина зареєстрованих на слуханнях, котрі могли голосувати мандатом, до кінця засідання не досиділа. Тож вийшло, як у прислів’ї: хотіли як краще, а вийшло, як завжди.