Про порядок призначення і надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг
Читач “Волині” Юрій Печенюк з села Піски Горохівського району просить роз’яснити порядок призначення і надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно з положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива, затвердженим постановою Кабміну України від 21 жовтня 1995 р., субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. У цьому положенні в п.5 ч.3 зазначено, що субсидія не призначається, якщо власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстовані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні (користуванні) дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) у сукупності більше одного житлового приміщення (будинку), загальна площа яких у сумі перевищує встановлені норми володіння чи користування загальною площею житла, субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов’язкового відсотка платежу. При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на наймача і кожного прописаного у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. метра на всіх тут прописаних. Субсидія розраховується, виходячи з кількості прописаних у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
ВЕТЕРАНИ ЗА ЗЕМЛЮ НЕ ПЛАТЯТЬ Ветеран праці Володимир Марчук з Іванич уклав з селищною радою договір на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди, сподіваючись, що він буде звільнений від сплати податку. Однак йому сказали, що ветерани праці не звільняються від оплати. “А як записано з цього приводу в законі?” — запитує автор листа до редакції. Згідно з п.11 ст.7 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. ветерани праці звільняються від плати за землю та сплати земельного податку. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 р. плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Таким чином, від плати за користування земельною ділянкою на підставі договору на право тимчасового користування землею, укладеного між сільською радою або її виконавчими органами та ветеранами праці, такі категорії осіб звільняються на підставі Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р.
ЩО ДОЗВОЛЕНО ПРАКТИКУЮЧОМУ ЮРИСТУ? Юрисконсульт одного з підприємств смт Ратне В.Коцюба запитує, чи має він право займатися підприємницькою діяльністю і які процесуальні дії може вчиняти? У зв’язку з прийняттям Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 року №1775-ІІІ та згідно з наказом Міністерства юстиції України №4/5 від 31.01.2001 року, яким скасовується дія наказу Міністерства юстиції України від 23 жовтня 1998 року №57/5 “Про затвердження Інструкції про порядок видачі, переоформлення, зупинення дії та анулювання ліцензії на здійснення юридичної практики”, заняття юридичною практикою не потребує ліцензування. Але оскільки така діяльність передбачає отримання прибутку, тобто є підприємницькою, потрібно зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності за місцем її здійснення. Як практикуючий юрист ви можете надавати правову допомогу населенню (консультації, складання процесуальних документів тощо) та здійснювати представництво в судах відповідно до ст.ст. 110, 115 ЦПК України, ст.28 ГПК України та відповідної довіреності.