Умовний спосіб дієслова «життя»
У всіх настають часи переоцінок. Коли думки починають сновигати між всякими «а якби?», «все ж могло бути інакше», «чому ж я не зробив, не сказав, не був поруч, не надавав значення, не цінував?», доходять до зовсім безглуздого «повернути б той час»
Наталія МУРАХЕВИЧ
Ми жалкуємо про зроблене і не зроблене, сказане і не сказане. Вивертаємо той умовний спосіб дієслів навиворіт, ніби можна перемотати кінофільм життя до потрібного моменту, як колись зажовану магнітофоном касету – олівцем. Побиваємося за чимось.
А воно безглуздо все.
Насправді – ми завжди чинимо так, як чинимо. Ми кажемо саме те, що вважаємо за потрібне, – вбиває воно чи зцілює.
Насправді – ми завжди чинимо так, як чинимо. Ми кажемо саме те, що вважаємо за потрібне, – вбиває воно чи зцілює. Ми мовчимо тоді, коли вибираємо – мовчати. Ми телефонуємо рідним саме стільки разів, скільки телефонуємо. Чи не телефонуємо, коли знаємо, що хтось чекає.
Ми пишемо коханим саме такі смс. Цілуємо саме стільки разів. Даруємо саме стільки квітів. Чи не даруємо ніколи. Проводимо з ними саме стільки часу. Лишаємося чи йдем.
Ми приїжджаємо до когось, буваємо поряд, цікавимося кимось, беремо в чомусь участь – саме тоді і саме настільки, як хочемо. Не більше. Не менше.
Хотіли б інакше – чинили б інакше.
Нема непереборних перепон, тривалих форс–мажорних обставин, критичної зайнятості. Не існує відсутності часу. Як і причин не робити того, чого насправді хочеш.
Якщо ж про щось жалкуєш – не треба себе обманювати, що ось – якби повернути той час…
Чинити так чи інакше — то все був наш вибір. Ніхто не вирішував за нас. Усе – самі.
Тому прощаймо себе та інших за сказане, несказане, зроблене і незроблене.
Не варто повертатися в минуле чи жити ним.
А в теперішньому варто чинити так, щоб не жалкувати. Не факт, що так вийде. Ну та хоча б намагаймось.
Усвідомлюючи те, що все, що ми робимо, – це наш вибір.
… І нема в мені ні грама тріумфу, коли я чую чиєсь адресоване мені – «якби повернути той час, ту можливість – все було б інакше»…
Не повернеш. Все було саме так, як було.
І «життя», і «любов» – то насправді дієслова. Теперішнього часу. І тільки дійсного способу.
Хочеш щось змінити – міняй сьогодні.
