Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Священик працює... листоношею! (Фото)

Волинь-нова

Священик працює... листоношею! (Фото)

«Отця Андрія у колектив поштовиків сам Бог привів...»

З вересня минулого року у відділенні поштового зв'язку селища Луків Турійського району з'явився новий працівник -- молодий священик, який успішно поєднує обов'язки душпастиря з роботою листоноші. Чоловічі руки тут дуже потрібні. Але ще більше цінують колеги отця Андрія Дубакова його уміння знімати тягар з душі кожного, хто потребує підтримки


Галина СВІТЛІКОВСЬКА


– Змалку пригадую запах друкарської фарби, яким дихали стоси свіжих газет. Моя бабуся була листоношею. У радянські часи люди надсилали на свята один одному вітальні листівки, яскраві, красиві. У 6 років здавалося, що розносити людям таку радість — одне задоволення. Але я вже тоді мріяв стати священиком. Бабуся часто брала мене до церкви, – розповідає отець Андрій, лаштуючи поштарську сумку.



Сучасний священик мусить бути освіченим, начитаним, поінформованим, тільки тоді він матиме авторитет.



У колективі його поштиво називають Володимировичем навіть ті, хто майже удвічі старший. Жінки сортують газети, розказують про роботу і про життя.
– Священика до нас на пошту сам Бог привів. У мене – син в АТО, у вісімнадцять років підписав контракт. У Антоніни Омелюк зять служить. Буває, прийдемо на роботу, а душа не на місці, за хлопців страшно. А Володимирович вчить покладатися на Господа, послухаєш його – і стає легше, – зізнається солдатська мама Наталія Морозюк.
Отець Андрій після закінчення Київської духовної семінарії теж не ховався від армії. Відслуживши, у 2009 році, після рукопокладання в сан священика, отримав парафію у селі Кустичі Турійського району. Сам родом із села Комарів, матушка – із Годовичів, а проживають нині у селищі Луків. Тож довелося звикати до життя «на колесах», бо помешкання для священика в Кустичах нема.



Андрій Дубаков на робочому місці у відділенні зв’язку і під час служби у храмі.



Розповів нам священик, що шестеро його парафіян воювали на Сході України. За кожного із них молилися у храмі – і усі повернулися додому.
Що спонукало отця Андрія взятися за ще одну роботу? Треба утримувати сім'ю. Підростає дві донечки, дружина, шкільна медсестра, – у відпустці по догляду за меншенькою. Священицькі статки скромні, тож додатковий заробіток просто необхідний.
Наш співрозмовник, з усього відчувається, багато читає. Передплачує не тільки церковні видання, а й місцеві та всеукраїнські, донечкам –дитячі журнали. Сучасний священик мусить бути освіченим, начитаним, поінформованим, тільки тоді він матиме авторитет.


Фото Олександра ДУРМАНЕНКА.

Telegram Channel