Ковельчанин М. Воробей повідомляє, що він у свій час служив у польській армії, але ніякої допомоги з Республіки Польща не отримував. Хто вирішує ці питання?..
Ковельчанин М. Воробей повідомляє, що він у свій час служив у польській армії, але ніякої допомоги з Республіки Польща не отримував. «Хто вирішує ці питання?» — цікавиться пан Воробей. Виплата допомоги колишнім воякам війська польського проводиться відповідно до законодавства Республіки Польща. Українським законодавством це питання не регулюється. Умови надання таких виплат можна дізнатися у посольстві Республіки Польща в Україні, яке знаходиться за адресою: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 12. Резиденція Президента Польщі знаходиться у Варшаві, по вул. Маршалковській. Як правило, адресу найвищих посадових осіб на поштових конвертах вказувати не обов’язково, можна вказати просто: Республіка Польща, Президенту Республіки Польща Алєксандру Кваснєвському.
АКЦІОНЕР МАЄ ПРАВО… Читач «Волині» Микола М. (прізвища просить не називати) з с. Затурці Локачинського району розповідає, що його син є акціонером ВАТ «Луцький меблевий комбінат», але за шість років зовсім не одержав дивідендів. «Що це за акції, які не мають ніякої ціни? Яким правом наділений акціонер? Чи може син забрати акції?» — цікавиться автор листа до редакції. Виходячи зі змісту ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06. 1991 р., акція — це цінний папір без визначеного строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Таким чином, акція являє собою певний документ, який видається власнику — акціонеру. Відповідно до ст. 5 закону, власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства. Стаття 8 закону зазначає, що акції можуть бути видані одержувачу (покупцю) тільки після повної оплати їх вартості. Таким чином, якщо акціонер оплатив вартість акцій, товариство повинне видати їх йому. Виплата доходу по акціях (дивідендів) проводиться один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та відсотків за банківський кредит. Якщо ви вважаєте, що ваші права, як акціонера, порушені, або ж маєте підстави сумніватися у правомірності невиплати дивідендів, необхідно звернутися із відповідним позовом до суду. Зокрема, можна оскаржити відмову у видачі акцій, відмову у виплаті дивідендів.
ЯК СТАТИ СПАДКОЄМЦЕМ ПАЮ? Жителька с. Куликовичі Маневицького району Наталія Шолкович в листі до редакції повідомляє, що її батько мав сертифікат на земельну частку (пай) в СВК «Куликовицький» і з ним уклав договір оренди. У 2001 році батько помер, але авторці листа, яка є спадкоємцем паю, не нараховували орендну плату. Крім того, жителям села за випасання корів на пасовищах кооперативу зменшують орендну плату, хоча в договорі про це було відмічено. «Чи є таке право?» — запитує авторка листа до редакції. До спадкоємців переходять не лише майно спадкодавців, але й їх майнові права. До таких майнових прав належить також плата за договором оренди земельної ділянки. Право на орендну плату переходить до того спадкоємця, який успадкував земельну ділянку чи право на неї. Доказом того, що спадкоємець успадкував земельну ділянку чи право на неї, є свідоцтво про право на спадщину, видане відповідною нотаріальною конторою. Тому для того, щоб отримати орендну плату, спадкоємцю орендодавця достатньо пред’явити свідоцтво про спадщину. У випадку виникнення спору щодо орендної плати, її розміру чи строків виплати питання вирішуються в судовому порядку. Зменшувати розмір орендної плати за користування земельними ділянками в рахунок оплати за випасання корів в односторонньому порядку орендарем не дозволяється. Таке зменшення є можливим лише за взаємною згодою сторін договору оренди. Слід також звернути увагу на те, чи випасання худоби проводиться на луках, котрі належать орендарю, чи на луках, які є у державній або комунальній власності. Якщо випасання проводиться на земельних ділянках, котрі не належать орендарю, то відповідно орендар не вправі вимагати від власників худоби оплати за її випас.
