Чи залишаться у «Цуманській пущі» зубри? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.29
Чи залишаться у «Цуманській пущі» зубри?

Волинь-нова

Чи залишаться у «Цуманській пущі» зубри?

Керівництво парку буквально благає державні органи виконавчої влади та контролюючі структури захистити інтереси держави на природоохоронних територіях

У Луцьку в Будинку природи відбулася  прес-конференція на тему: «Хто заважає становленню Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»?». Виступали: Квач І. С. – директор Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» (далі-Парк); Доридор Ф. А. – заступник директора – головний природознавець Парку; Штокало С. С. – начальник відділу науково-дослідної роботи Парку.



Під час прес-конференції були розглянуті питання:


1. Потреба створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»; юридичний аспект прийняття рішення Волинською обласною радою про передачу земель парку у користування під мисливські угіддя ГО «ТМР «Горинь» та ГО «ТМР «Легіон» – відповідав Ігор Квач.


2. Про унікальність та важливість даних територій природно-заповідного фонду Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та загрозу, яку можуть нести інтродуковані види – доповідав Степан Штокало.


3.Про стан волинської субпопуляції зубра розповів Ігор Квач.


4.Підсумки до теми зробив Федір Доридор. А саме зазначив те, що адміністрація Парку направила два звернення в прокуратуру Волинської області для вжиття заходів прокурорського реагування на порушення природоохоронного законодавства з прийняттям рішень про надання мисливських угідь вищезазначеним громадським організаціям та в повній мірі захистити інтереси держави по природоохоронюваних територіях. Попередньо нами надсилалися неодноразові звернення до Мінприроди України та до Волинської обласної ради, на які Адміністрація Президента дала доручення всім органам виконавчої влади не допустити прийняття рішень з наданням мисливських угідь на території Парку. Проте вони були проігноровані обласною радою та профільною комісією, яку очолює Столяр В. А.



Після основної частини прес-конференції розгорнулася палка дискусія між гостями заходу і представниками Парку.


Насамперед, варто зазначити, що згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі – «Закон про ПЗФ»), Ст. 4. землі та інші природні ресурси, надані  національним природним паркам, є власністю Українського народу.



Після основної частини прес-конференції розгорнулася палка дискусія між гостями заходу і представниками Парку.



Згідно Положення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 12.12.2011 № 523 «Про затвердження положення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща»):


Пункт 1.1. Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща» створений відповідно до Указу Президента України від 22 лютого 2010 року № 203 «Про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», є об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.


Пункт 1.4. Парк підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України (далі – Мінприроди).


Пункт 1.5. Парк у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», іншими законами України та нормативно-правовими актами, Проектом організації території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів, а також Положенням.


У Ст. 6. Закону «Про ПЗФ» йдеться, що території та об’єкти, що мають особливу екологічну,  наукову, естетичну,  господарську,  а  також  історико-культурну  цінність, підлягають  комплексній  охороні,    порядок    здійснення    якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об’єктів, яке відповідно  до  цього  Закону  та  законодавства  України  про охорону  пам’яток  історії  та культури затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища  та  центральним  органом  виконавчої  влади  в  галузі культури.


У Законі України «Про Червону книгу України», Ст.11 написано: …Перебування (зростання)  на  певній  території  рідкісних і таких,  що перебувають під загрозою зникнення,  видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, є підставою для  оголошення  її  об’єктом  природно-заповідного  фонду України загальнодержавного значення.


У Ст. 20-21. Закону «Про ПЗФ» вказано, що на території  національних  природних  парків  визначені основні завдання, до яких мисливське господарство не входить;  з  урахуванням природоохоронної,    оздоровчої,    наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших  цінностей  природних  комплексів  та об’єктів, їх особливостей  встановлюється  диференційований  режим щодо  їх  охорони,  відтворення  та    використання    згідно    з функціональним зонуванням: заповідна  зона  –  призначена  для  охорони  та  відновлення найбільш цінних  природних  комплексів,  режим  якої  визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.


Крім того, згідно Ст. 30, Закону «Про ПЗФ» на  території  заповідних  урочищ   забороняється    будь-яка діяльність,  що  порушує  природні  процеси,  які  відбуваються  у природних  комплексах,  включених  до  їх  складу,  відповідно  до вимог, встановлених для природних заповідників.


Слід зазначити, що землі, які надали в користування під мисливські угіддя, знаходяться на території заповідного урочища «Цуманська пуща», яке в свою чергу входить у Парк, зокрема в заповідну його зону, режим  якої  визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. Детальніше про режим вказано у Ст.16. Закону «Про ПЗФ»: на території природних  заповідників  забороняється  будь-яка господарська  та  інша  діяльність,  що    суперечить    цільовому призначенню заповідника, порушує природний  розвиток  процесів  та явищ або  створює  загрозу  шкідливого  впливу  на  його  природні комплекси та об'єкти, а саме: …мисливство,… біотехнічні заходи, сінокосіння  механізованими  засобами,  … інтродукція нових видів  тварин  і  рослин,  проведення  заходів  з метою збільшення чисельності   окремих   видів   тварин   понад  допустиму  науково обґрунтовану   ємність   угідь, …


Для порівняння, у Положенні, яким керується у роботі Парк вказано: 4.2.1. На території заповідної зони забороняється …, а саме: мисливство, … інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково - обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень; використання природних ресурсів з порушенням вимог законодавства.



Керівництво парку буквально благає державні органи виконавчої влади та контролюючі структури захистити інтереси держави на природоохоронних територіях.



Для кращого розуміння вищесказаного, даємо деякі визначення із Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Ст. 1.: біотехнічні заходи – комплекс  різноманітних  господарських робіт,  спрямованих  на поліпшення умов існування,  розмноження та збільшення чисельності мисливських тварин;


мисливство – вид спеціального використання  тваринного  світу шляхом  добування  мисливських  тварин,  що  перебувають  у  стані природної волі або  утримуються  в  напіввільних  умовах  у  межах мисливських угідь;


мисливське господарство   як   галузь   –  сфера  суспільного виробництва,  основними  завданнями  якого  є охорона, регулювання чисельності  диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин,   надання  послуг  мисливцям  щодо  здійснення  полювання, …;


полювання – дії   людини,  спрямовані   на   вистежування, переслідування  з  метою  добування  і  саме  добування (відстріл, відлов) мисливських тварин,  що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.


Підсумовуючи вищесказане, цілком зрозуміло, що полювання, мисливство, мисливське господарство з біотехнічними заходами, заборонені в заповідній зоні Парку, а також на територія заповідних урочищ.


Доцільно згадати, що мисливське господарство включає в себе, крім мисливства, біотехнічні заходи.


Крім того, не секрет, що деякі види мисливських тварин саме інтродуценти, а  інтродукція нових видів  тварин  і  рослин,  проведення  заходів  з метою збільшення чисельності   окремих   видів   тварин   понад  допустиму  науково обґрунтовану   ємність   угідь, є заборонені на заповідних територіях.


Попри це, з огляду законодавства та Положення Парку, органи державної влади та місцевого самоврядування, які повинні сприяти роботі Парку, навпаки створюють перешкоди та порушують закони України. Дивіться Закон України «Про Червону книгу України», Ст.11: охорона   та  відтворення  об’єктів  Червоної  книги  України забезпечуються   органами   державної  влади,  органами  місцевого самоврядування,  фізичними  та юридичними особами, що є суб’єктами використання  тваринного  і  рослинного світу, власниками об’єктів Червоної  книги  України,  власниками  та  користувачами земельних ділянок,  у межах яких перебувають рідкісні і такі, що знаходяться під  загрозою  зникнення,  види  тваринного  і  рослинного  світу, занесені до Червоної книги України.


Керівництво парку буквально благає державні органи виконавчої влади та контролюючі структури захистити інтереси держави на природоохоронних територіях.