Декомунізація на Любешівщині: не для усіх це стало потребою

Наталія МУХА
Такі перейменування, як відомо, відбувалися відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».

39 вулиць та провулків мають нові назви замість Радянської, Червоноармійської, Жовтневої.

 Хоча, щоправда, дехто й не чекав його прийняття, як ось, наприклад, у Цирі. Там відразу після кривавого закінчення Революції гідності місцеві мешканці самі зініціювали перейменувати вулицю Радянську на Героїв Майдану. За велінням совісті з’явилися нові назви вулиць і в Залізниці, Залаззі та Люб’язі – так селяни вшанували пам’ять своїх земляків-героїв антитерористичної операції на Сході України Пасевича Івана, Трохимука Юрія та Корця Романа. У більшості ж інших населених пунктах Любешівщини процес декомунізації проходив, так би мовити, не надто активно та суто у терміни відповідно до літери закону. Траплялися навіть випадки, коли люди були проти такого нововведення.  
І все ж 39 вулиць та провулків мають нові назви замість Радянської, Червоноармійської, Жовтневої. Більшість людей, котрі проживають на цих перейменованих вулицях, уже внесла відповідні зміни у свої паспорти (органи місцевого самоврядування роблять це безкоштовно). А ось таблички на будинках із вказівниками назв вулиць, на жаль, змінили далеко не всі. Наприклад, кожен може переконатися в цьому, їдучи дорогою Луцьк-Дольськ через Седлище, або ж проїжджаючи Великою Глушею, Бірками...
Дуже приємно спостерігати, як на зміну радянським назвам приходять нові, сучасні – українські! І хорошим прикладом в цьому є село Дерно Ківерцівського району, де на вулиці Незалежності фактично на кожному будинку можна побачити синьо-жовту табличку-вказівник. Та й на початку села всіх, хто туди завітає, зустрічають на величезному пагорбі два стяги – Державний та повстанський.