Російський поет пояснив, чим відрізняється 8 та 9 травня
Це різниця між «Ніколи знову» і «Можемо повторити»
Різниця між Днем пам’яті та примирення 8 травня і Днем перемоги 9 травня є колосальною. Це різниця між «Ніколи знову» і «Можемо повторити». Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив російський поет Андрій Орлов (Орлуша – на фото), інформує «Високий замок».
«Це різниця між квіткою на братську могилу і гуркотом тягачів з ракетами, мета яких – множення подібних могил», – наголосив поет.
«Це різниця між квіткою на братську могилу і гуркотом тягачів з ракетами, мета яких – множення подібних могил», – наголосив поет.
«Поки по Москві їздитимуть BMW з наклейками «На Берлін!», поки ряджені на бюджетні гроші будуть штурмувати фанерні Рейхстаги, поки «переможна» георгіївська стрічка залишатиметься символом агресії на території суверенної і незалежної України, я визнаю для себе тільки один День VE – Перемоги в Європі – 8 травня, і буду тихо відзначати його разом з Нью-Йорком, Берліном, Парижем, Мінськом і Києвом», – написав Орлов.
Російський поет додав, що цю пам’ятну дату він відзначатиме разом з тією частиною Москви та Росії, для якої «діди воювали» – це «скорботний спогад, а не реваншистське гасло, що кличе до нової війни».
ЯКЩО НЕ ВИ, ТО ХТО?
(друзьям из 95-й аэромобильной бригады)
В честь меня не назовут моста
Вежливые злые человечки
Даже если сбудется мечта –
Утром умереть у Чёрной речки.
Дырка в голове прогонит хмель,
Жизнь и без меня пойдёт как надо,
Встретит без меня весной апрель
95-я бригада.
Те, чья жизнь – прекрасна и проста,
Как рисунок безыскусный детский,
Чья мечта – как рушничок чиста –
Отстоять аэропорт донецкий.
В голове – чужие девять грамм,
Или – граммов, – если быть точнее,
И скупые строчки телеграмм
Про него, кто не простился с нею.
«Киборги» – дурацкое словцо –
Не определит вовеки сути
Тех, кто к небу повернув лицо
Лёг на поле, вставши против жути.
Отступили – это ничего,
Там не долго попануют гады,
Помнит павших всех до одного
95-я бригада.
Я их лица видел только раз,
Пожелал им, чтоб никто не помер,
Чтобы по земле, где жил Тарас,
Все вернулись, как один, в Житомир,
Чтоб детей носили на руках,
Чтобы, шаг чеканя на парадах,
Мир несла на примкнутых штыках
95-я бригада.
Слово против смерти – ерунда,
Но хочу, чтоб знали супостаты,
Что на их пути стоит всегда
Вся страна и дев'яносто п'ята.
Андрей ОРЛОВ.
