Через шістдесят два роки зустрівся з своєю ріднею громадянин Республіки Перу, 78-річний Григорій Самолюк...
Через шістдесят два роки зустрівся з своєю ріднею громадянин Республіки Перу, 78-річний Григорій Самолюк. Прибув він з донькою Елеонорою на батьківщину — до села Сокіл Любомльського району з міста Сантьяго-де-Чуко. В колі братів Прокопа, Михайла, сестри Уляни, численних племінників, іншої рідні пригадалось далеке минуле... 16-річним юнаком Григорія разом з іншими молодими людьми в 1942 році фашисти вивезли у рабство в Німеччину. Трудився в заможного бауера на сільськогосподарських роботах. В 1945 році німці, рятуючись, дременули, лишивши невільників напризволяще. Тоді і потрапив хлопець в сусідню Австрію, звідти — в Італію. В Італії завербували Григорія аж в Латинську Америку. У поті лиця трудився волинянин всі роки на перуанській землі. З дружиною-перуанкою Матільдою виховав сина й двох доньок... А ініціював пошуки найстаршого брата у світі менший брат Прокіп, який мешкає на Закарпатті. Це він почав з допомогою Інтернету та міжнародних організацій, Червого Хреста стукати у всі двері. Григорій Пилипович вже не сподівався, що колись зустрінеться з ріднею, яка за ці роки зменшилася, — нема вже батьків. А молодших Самолюків було дев’ятеро: сім синів і дві дочки... Олександр ХОМЕНЧУК.
