Самовільні розробки піщаних кар’єрів проводяться з відома, а в окремих випадках й дозволу органів місцевого самоврядування
Самовільні розробки піщаних кар’єрів, які наносять велику екологічну шкоду, проводяться з відома, а в окремих випадках й дозволу органів місцевого самоврядування Скільки коштує на сьогодні машина піску? Питання доволі риторичне. Все залежить від способу придбання. Один купує пісок, другий краде, а третій переконує екологів та правоохоронців, що він його… позичає. Купівля, якщо вона й справді відбулася, має кілька аспектів, і в більшості випадків, за словами спеціалістів екологічної інспекції, явно “тягне” на кримінал. Волинська область по розвіданих запасах піску, здавалося б, не повинна відчувати його дефіциту. Адже розвідано понад сорок родовищ, з яких офіційно затверджені запаси доброї половини. Проте всього лише шість з них експлуатуються. І це в той час, коли відроджується промисловість, швидкими темпами розвивається індивідуальне будівництво. Чого тільки варті “царські села” біля Луцька, Ковеля, Любомля та інших міст Волині з їх міні-“замками”. Сторінки обласних та районних газет переповнені оголошеннями про виготовлення тротуарної бруківки, бетонних секцій для огорожі, надмогильних пам’ятників. І скрізь без піску не обійтися! Якби ж відповідні служби поцікавились у власників будівель та приватних підприємств документами, що підтверджують його законне придбання, то в більшості випадків їх би просто не виявилося. На виконання доручення першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Панчишина на території міста Ковеля та Ковельського району протягом двох днів працювала комісія з питань незаконного видобування та реалізації піску, родючого шару грунту, торфу та інших природних ресурсів, перевіряючи факти, викладені в листі керівників Ковельщини – голови райдержадміністрації Віталія Карп’юка та районної ради Павла Ющика до облдержадміністрації. До її складу включили працівників служби екологічних ресурсів, головного управління економіки ОДА та ДПА у Волинській області. Втім, щоб побачити лише вершину цієї складної проблеми, два дні явно недостатньо. На Ковельщині є чотирнадцять родовищ будівельних пісків, половина з яких знаходиться на балансі державного фонду. Затверджені запаси становлять 15532 тисячі кубометрів. В цілому надра району достатні для забезпечення збалансованого розвитку будівельної індустрії і могли б задовольнити його потреби у мінеральній сировині. Проте, надто повільними темпами відбувається ліцензування діяльності, що пов’язана з використанням надр. Ліцензії на право їх користування мають лише піщаний кар’єр біля села Радошин та завод сучасних будівельних матеріалів у місті Ковелі, які розробляють два родовища піску. За перше півріччя 2004 року кар’єром відпущено всього 1155 кубометрів піску, а завод його взагалі ще не відпускав. Численні факти свідчать про незнання чи ігнорування представниками місцевої влади вимог законодавства в питаннях використання та охорони земельних ресурсів та надр. Як стверджує начальник державного управління екоресурсів в області Ростислав Мігас в офіційній довідці на ім’я першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Панчишина, масштаби самовільних розробок корисних копалин у Ковельському районі вказують на те, що вони проводились з відома, а може й дозволу місцевих органів влади – Дубівської, Мощенської, Скулинської, Старокошарівської та інших сільських та Люблинецької селищної рад. Голову Старокошарівської сільської ради за надання дозволу на розробку піску на території ради притягнуто до адміністративної відповідальності та оштрафовано на 238 гривень. Працівниками екологічної інспекції складено протокол відносно начальника філії “Ковельський райавтодор” Віктора Кордонця, який у поясненні власноручно написав: “На території очисних споруд крохмального заводу я знайшов будівельні відходи – грунт з щебенем, які знаходились у валу. Вважаючи, що це територія району, я погодив ці роботи з Ковельською райдержадміністрацією. Вважаю, що я брав відходи, а не пісок з кар’єру”. В іншому поясненні екологам водій того ж таки райавтодору Микола Р. вказує, що за вказівкою майстра свого підприємства автомобілем КамАЗ перевозив пісок із кар’єру біля села Скулин. Шкоди державним інтересам завдає видобувна діяльність землевласників і землекористувачів, які використовують своє право у відповідності до статті 23 Кодексу України “Про надра” на видобуток піску і торфу для господарських та побутових потреб. Для розробки кар’єрів вони застосовують спеціальну техніку, яка нищить навколишнє природне середовище. При цьому глибина самої розробки значно перевищує допустимі два метри. Видобута сировина виступає ще й товаром, яким розраховуються за виконані роботи по благоустрою території сільської ради. В більшості випадків документи, які посвідчують право користування землею та надрами, відсутні або оформлені у неповному обсязі. З перевірених п’яти сільських рад лише в одній – Мощенській – виявилися необхідні документи. На Ковельщині майже не здійснюється рекультивація земель, порушених гірничовидобувними роботами. А там, де вона проводиться, якість її бажає бути кращою. За даними державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, на території Ковельського району порушено близько 900 гектарів земель, які потребують рекультивації та передачі землевласникам для використання їх за цільовим призначенням. Найбільші площі знаходяться на територіях Кричевичівської, Підрізької, Поворської, Поповичівської, Скулинської та Сільцівської сільських рад. Протягом квітня-липня 2004 року державною земельною інспекцією, спеціалістами відділу земельних ресурсів Ковельського району проведено перевірки по використанню та охороні навколишнього середовища. Найбільше порушень закону виявлено у Дубівській сільській та Люблинецькій селищній радах. Всього на порушників складено 14 протоколів та винесено 12 постанов на загальну суму штрафів майже півтори тисячі гривень. Інспекційною службою держуправління екоресурсів у першому півріччі цього року проведено 39 перевірок, проте до адміністративної відповідальності притягнуто всього-на-всього п’ять посадових осіб на загальну суму штрафів – 510 гривень. Згідно довідки ДПА у Волинській області, посадові особи колективного підприємства “Будматеріали-99”, що знаходиться у селищі Люблинець, при реалізації грунту, піщаної суміші та вапна не оприбутковували повністю готівкової виручки. Підприємець з міста залізничників Анатолій Корець уклав договір з Ковельською дистанцією колій на демонтаж верхньої будови колії протяжністю триста метрів з прибиранням та вивозом верхнього шару грунту. Але під час перевірки достовірності відображення об’ємів реалізації землі було виявлено порушення податкового законодавства, за які Анатолій Федорович притягнутий до адміністративної відповідальності. Підприємець Петро Турчин з Люблинця не оприбуткував по обліку небагато-немало – п’ять тонн грунту. Матеріали перевірки направлено до суду на притягнення його до відповідальності згідно з чинним законодавством. В результаті проведення скоординованих заходів екологів, податківців та працівників облдержадміністрації припинено видобування та відпуск грунтопіщаної суміші з полів фільтрації, які належать колективному підприємству “Ковельбудіндустрія”. — Давайте подивимося в корінь проблеми, – каже начальник екологічної інспекції області Володимир Кіндрат. – Чи справді місцева влада хоче навести порядок в районі? Окремі підприємці Ковельщини, попри надто складний механізм отримання документів на право користування надрами, уже сьогодні готові на законних підставах вкласти власні кошти на придбання ліцензії та забезпечити місто і район піском, який буде видобуватися ними згідно вимог закону. Люди хочуть сплачувати визначені законом податки до бюджетів відповідних сільських рад. Проте з фонду підтримки малого підприємництва на це не виділено ще жодної копійки. Місцева влада проявляє інертність у створенні гірничодобувних підприємств. За результатами перевірки головне управління економіки облдержадміністрації запропонувало Ковельській районній державній адміністрації на конкурентній основі провести відповідну роботу з пошуку зацікавлених підприємницьких структур (юридичних та фізичних осіб) у здійсненні діяльності з видобування та реалізації піску. Внаслідок протиправних дій нелегальних “землекопів”, до місцевих бюджетів не надійшли десятки тисяч гривень податків. Земля вкривається ранами несанкціонованих кар’єрів, але скільки б не штрафували порушників закону екологічна чи земельна інспекції, проблему з мертвої точки не вдається зрушити. Відповідно до статті 47 Кодексу України “Про адміністративне порушення”, за самовільне користування надрами передбачено максимальну суму штрафу в 14 неоподаткованих мінімумів, тобто 238 гривень. Одна ж машина краденого піску коштує не менше 200 гривень. Тому й сплачують окремі голови сільських рад штрафи без особливих сперечань, а порядку з використанням надр як не було, так і немає. Один інспектор-еколог у районі фізично неспроможний “закрити” територію в майже 190 тисяч гектарів. Тільки спільними зусиллями екологів, землевпорядників, податківців, правоохоронців при вмілій координації районної влади можна узаконити цивілізовану діяльність в надрокористуванні. Ярослав ГАВРИЛЮК.
