Художниця Валентина Михальська, газета «Волинь-нова» і Укрпошта заробили 5000 гривень на храм для Волновахи (ФОТО, ВІДЕО)
У четвер, 6 липня, Палац культури Луцька був переповнений тими, кого називають віп–персонами. Найбагатші люди міста й області, керівники потужних підприємств, фірм, організацій прийшли на аукціон, щоб, придбавши ту чи іншу річ, зробити внесок у будівництво храму Миколая Чудотворця на Донеччині. Церкву вже почали зводити у місті Волноваха як частину українського гуманітарного центру. Ініціатори акції — Служба безпеки України та Українська православна церква Київського патріархату — вважають, що в умовах розколу між Сходом і Заходом це буде такий собі міст через прірву. Чесно кажучи, якщо до аукціону з приводу цього був певний скепсис, то після його закінчення віри в успіх справи побільшало. Адже на торгах за один вечір зібрали понад півмільйона гривень!
Тамара ТРОФИМЧУК,
Інна ПІЛЮК
Кривава трагедія у Волновасі 22 травня 2014 року шокувала всю Волинь. Розкидані по полю тіла вбитих солдатів 51–ї бригади ще довго стоятимуть перед очима у жителів області, не кажучи про родичів загиблих, які від цього чорного лиха, мабуть, не оговтаються ніколи. Після звірячого розстрілу волинян з голови не йшло запитання: звідки така ненависть один до одного у громадян єдиної держави і що їй можна протиставити?
Опікуються будівництвом впливові та небайдужі волиняни, а саме фонд «Волинь-2014». За їхньої ініціативи на храм уже зібрали понад мільйон гривень.
На жаль, ми не перша країна в світі, де йде братовбивча війна. А значить, не перша, яка лікує рани, завдані нею. «Ненависть не можна побороти ненавистю, а тільки любов’ю», — казав грецький філософ Сократ. І ця думка наразі найкраще передає сенс будівництва христянського храму на місці трагедії. Адже лікувати зранені душі найліпше вміє церква. В її арсеналі є все необхідне для прощення і примирення. Тому ідея спорудити у Волновасі український храм виглядає обгрунтовано, хоча й досить сміливо. Бо ж Донеччина завжди була «вотчиною» УПЦ МП. Недаремно до 2014 року у Волноваському районі не постало жодної «київської» церкви, а тільки «московські».
Але ситуація поступово міняється, і зараз там діє 5 парафій УПЦ КП. Новий храм у Волновасі, підвалини якого вже збудували, повинен вирости за кілька місяців. Він буде частиною українського гуманітарного центру, при якому діятиме й недільна школа для дітей. Опікуються будівництвом впливові та небайдужі волиняни, а саме фонд «Волинь-2014». За їхньої ініціативи на храм уже зібрали понад мільйон гривень. «Прошу вас донести до людей, що ця будова дуже потрібна і справді народна», — звернувся до журналістів колишній начальник управління СБУ у Волинській області Микола Мельникович, один із засновників фонду «Волинь-2014».
На початку аукціону матерів, дружин, сестер, родичів загиблих під Волновахою військових присутні у залі вітали оплесками стоячи. Протягом вечора неодноразово згадували світлої пам’яті луцького міського голову Миколу Романюка. І символічно, що першою на продаж виставили його чорнильну ручку, яку було куплено за 30 тисяч гривень. Ціни за наступні лоти теж вражали: настільний годинник–метеостанція з кабінету митрополита Михаїла — 26 тисяч, ручний годинник народного депутата Сергія Мартиняка — 15 тисяч, футбольний м’яч із автографами Андрія Шевченка — 23 тисячі… Аукціон проходив жваво. Учасники ввійшли в азарт, тож ціни піднімалися все вище і вище. Присутні в залі не один раз ахнули, чуючи цифру 30 000 і більше. На продаж виставлялися особисті речі відомих у нашому краї людей: годинники, ручки, футбольні м’ячі, картини, вишивки, книги, диски із аудіозаписами. Після кожного проданого лота на сцені звучали пісні у виконанні відомих у нашому краї і країні артистів Василя Чепелюка, В'ячеслава Судими, Адама Горбатюка, Галини Конах, Надії Шестак, Богдана Сташківа.
Своєрідний рекорд торгів встановив генеральний директор ПрАТ «Волиньобленерго» Володимир Купчак. Він представив для продажу на аукціоні аж два особисті лоти: картини «Парадокси війни», створені бійцем АТО Андрієм Соломіним у рамках проекту «Арт–постріл», та диптих відомої художниці Тетяни Мялковської з циклу «Фігури». Разом із тим, не залишився він і осторонь купівлі цінних речей: придбав на торгах аж два цінних лоти.
Найдорожчий предмет аукціону безапеляційно викупив народний депутат України, обраний від мажоритарного округу з центром у місті Волноваха, Дмитро Лубінець. За 50 тисяч гривень він придбав копію ключа–капсули, який відтворює логотип міста Луцька і який був закладений під час будівництва храму. Він щиро подякував усім волинянам, які долучилися до благородної справи і висловив надію на подальшу співпрацю двох таких далеких, але вже таких близьких по духу міст.
Газета «Волинь–нова» теж приєдналася до благодійної акції. На продаж ми виставили нещодавно видану поштову марку з картиною художниці з села Хворостів Любомльського раойну, лауреата премії «За служіння суспільству» імені Степана Сачука, Валентини Михальської «Життя як пори року». Цю ексклюзивну річ на замовлення нашого видання виготовило ПАТ «Укрпошта». Марка існує всього у 20 екземплярах, один із них був проданий на аукціоні. Придбав його, недовго торгуючись, директор обласного центру зайнятості, голова обласної організації «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Роман Романюк. При стартовій ціні дві тисячі гривень політик без вагань заплатив п’ять. Тож тепер у стіни майбутнього храму в Волновасі будуть вмуровані і наші цеглини.
Фото Олександра ПІЛЮКА.
