Яна ЗІНКЕВИЧ: «Врятувати одне людське життя — врятувати світ»
Учора керівник служби «Госпітальєри» отримала від нашої редакції заслужений приз — крилатий плуг. Це почесне звання — «Герой нашого часу» — Яні Зінкевич присвоїли читачі й передплатники газети у травні 2015 року як подяку за врятовані життя українських військовослужбовців. А цим найбільшим скарбом особисто медику–добровольцю завдячують понад дві сотні солдатів, тоді як створена нею медична служба загалом зберегла дві з половиною тисячі захисників Батьківщини
Мирослава КОЗЮПА
Учора Яна Зінкевич у рамках фестивалю «Бандерштат» провела зустріч із волинськими активістами в Луцьку, під час якої розповіла про історію та будні свого батальйону, про добровольців війни — людей, які взяли на себе роль творців історії становлення нової України, проблеми післявоєнної соціалізації військовослужбовців, а також про свою нелегку долю жінки–воїна.
« Це почесне звання — «Герой нашого часу» — Яні Зінкевич присвоїли читачі й передплатники газети у травні 2015 року як подяку за врятовані життя українських військовослужбовців. »
Після вступного слова гості головний редактор «Волині–нової» Олександр Згоранець привітав медика, бійця, мужню жінку і молоду маму з отриманою від наших читачів відзнакою і вручив їй диплом лауреата акції, а також статуетку у вигляді плуга з крилами. Олександр Олександрович подякував за нелегку службу в ім’я українського народу і держави. Він наголосив, що нагородою — крилатим плугом, де є зерно правди, зерно любові, відзначають тих, хто своїми вчинками тримає небо над нами. «На таких людях тримається Україна», — сказав Олександр Згоранець.
Яна Зінкевич висловила вдячність волинянам за високу оцінку своєї діяльності. Вона зазначила, що коли прийняла важливе і доленосне для себе рішення, не чекала на жодні нагороди, бо вірила, що в тій ситуації її місце саме там — на Донбасі. «Не могла сидіти склавши руки. Можна врятувати одного бійця, а можна — п’ять. Саме так я розуміла свою місію у житті. Як три роки тому, так і тепер «госпітальєри» кожен день, тиждень, місяць рятують чиїсь життя. Для нас, для вас, для мене одне життя — це просто життя, для когось — це син, батько, брат. Це цілий світ», — пояснює свою життєву позицію «госпітальєрка».
Прийшовши на війну рядовим воїном–добровольцем, Яна Зінкевич уже після перших боїв зрозуміла, що порятунок українських солдатів — не менш важлива справа. Тож з її ініціативи і виник легендарний медичний батальйон, який опікується пораненими та вбитими солдатами і який в народі охрестили «ангелами у бронежилетах». А 18–річна дівчина з Рівненщини обрала для своєї команди гасло «Заради кожного життя!» і розгорнула діяльність за порятунок.
« Ще років сім триватиме війна. Я намагаюся бути реалісткою. З кожним днем — усе більше людей, стомлених цими подіями. Попри те, що Збройні сили розвиваються, армія стоїть на місці.»
Не тільки війна вплинула на долю юнки. Страшна аварія на слизькій дорозі зруйнувала плани дівчини з великим серцем. Коли її автомобіль злетів зі шляху та декілька разів перекинувся, Яну викинуло з машини, внаслідок чого були пошкоджені хребет і ребра, а також внутрішні органи. Та попри невтішні прогнози лікарів, вона стала щасливою мамою здорової донечки Богдани. Навіть залишившись одна, без чоловіка, попри те, що продовжує пересуватися на візку, Яна повернулася до роботи у батальйоні, організовує, координує його діяльність. Каже, що сьогодні багато військовослужбовців не знаходять місця у мирному житті, тяжко проходять соціалізацію. Тому часто хворіють, непоодинокі випадки онкології. «Постійні стреси, погане харчування, незадовільні побутові та гігієнічні умови безслідно не минають. А ще відомо, що росіяни використовували проти нас хімічну зброю, зокрема фосфорні бомби», — розповідає медик–доброволець.
«Ще років сім триватиме війна. Я намагаюся бути реалісткою. З кожним днем — усе більше людей, стомлених цими подіями. Попри те, що Збройні сили розвиваються, армія стоїть на місці», — поділилася власним невтішним прогнозом рівнянка. Також занепокоєння у Яни викликає збайдужілість людей. «Я рада, що діти ходять до школи, малеча — в садочки. Люди повинні нормально жити, адже саме за це воюють на Сході наші бійці. Але коли чи не щодня гине цвіт нації, відзначати особисті свята можна дещо тихіше, без гучної музики і яскравих феєрверків», — зауважує військовий парамедик.
Яна Зінкевич не має прикладів для наслідування. Вона сама ставить собі цілі і прямує до них. Так, днями стало відомо, що «госпітальєрка» стала студенткою першого курсу Дніпропетровської медичної академії. Каже, про це мріяла давно, а тому вчить інших упевнено йти до мети, досягати нових вершин. А ми бажаємо мужній жінці того ж — незламної віри у себе, в Бога і в людей.
