Курси НБУ $ 27.07 € 33.23
Через 70 років сказала нащадкам Шуровських: «Дякую»

Волинь-нова

Через 70 років сказала нащадкам Шуровських: «Дякую»

Давня східна мудрість гласить: «Кожна людина тобі не друг, кожна людина тобі не ворог, кожна людина тобі вчитель». Справді, від багатьох людей, які живуть поміж нас, можна багато чому навчитися. До таких особистостей належить родина старожилів Шуровських, котрі мешкають у Володимирі-Волинському на вулиці Поштовій

Богдан ЯНОВИЧ,
науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею


Розмовляю з главою сімейства Ганною Дормидонтівною Шуровською. Ця розважлива, приємна у спілкуванні, інтелігентна жінка ділиться спогадами про минувшину. Її дідусь по материнській лінії Михайло Олександрович Балицький приїхав на Волинь наприкінці ХІХ століття з російського міста Ордатово. Царський уряд у той час проводив русифікацію на приєднаних до імперії землях. Михайло Балицький був сином міщан. Від першого шлюбу мав трьох дітей. Перебував на посаді міського казначея у Володимирі, нагороджений двома царськими орденами святої Анни. Перша дружина померла під час пологів, і він одружився з її сестрою, яка народила йому ще 3 дітей. Балицькі не цуралися фізичної праці на землі–годувальниці, обробляли її, доглядали худобу, у селі Заріччя посадили великий сад. Їм допомагали господарювати наймані працівники. Михайло Балицький особисто бачив полководця Семена Будьонного, який у період радянсько-польської війни 1920 року проходив із військом через Володимир, прямуючи на Варшаву. Втомлені, голодні солдати–будьонівці часто силою забирали у приміських селах будь–яку поживу для себе і коней. Тоді селяни звернулися до Михайла Балицького, і він запропонував будьонівцям їжу і фураж для худоби. Вдячні селяни приносили Балицькому і його родині харчі, адже після постою солдатів він став значно біднішим.



Дормидонт Наполеонович рятував євреїв на горищі власного будинку на Поштовій, хоч поряд розташовувалася фашистська комендатура…



Батько героїні нашої розповіді – Дормидонт Шуровський – яскрава особистість, людина, яку знали і поважали володимирчани і мешканці довколишніх сіл. Він був завідувачем ветеринарної аптеки, розташованої на вулиці князя Василька (раніше – Фарна). Мав глухоніму сестру Наталію, яка за царських часів навчалася у Варшаві, де здобула 7 спеціальностей (кравчиня, фотограф та ін.). Її життєва історія свідчить, що царська влада дбала про таких людей. Наталя на благодійному балу отримала значну суму грошей і її батько Наполеон збудував у 1909 році будинок для родини Шуровських, де й нині вони проживають.
А ще Дормидонт Шуровський був сміливою людиною, бо рятував євреїв на горищі власного дому на Поштовій, хоч поряд розташовувалася фашистська комендатура…
Син Дормидонта – Олексій – страждав від нариву на нозі, його вночі оперував єврейський лікар Бебчик. Було це в 1943 році. Коли лікар вийшов на вулицю, аби вилити воду і засвітив світло, то з вежі пожежної частини пролунала автоматна черга – стріляли фашисти.
Одного дня Дормидонт Наполеонович узяв у дім єврейську дівчину, рідні якої загинули у П’ятиднях. Вона намагалася дістатися до Німеччини, де проживав її заможний дідусь, але не змогла одразу його знайти. Єврейка поверталася до Володимира через Польщу, йшла пішки, захворіла на тиф. Її врятувала польська сім'я, яка визнала юнку за доньку, бо свою дитину втратили.
Кілька років тому у гості до Ганни Дормидонтівни приїхала група євреїв – 16 чоловік. Серед них була й старша жінка (саме та дівчинка, котру врятував Шуровський). Вона приїхала з дітьми, онуками і правнуками, щоб вклонитися своїм рятівникам. У П’ятиднях єврейка цілувала землю, рясно зрошену кров'ю найрідніших їй людей…
Окрім того, Дормидонт Шуровський рятував в'язнів-утікачів з місцевого концтабору «Норд-Офлаг-365». Серед них – і лікар Оболенський, і дитячий фельдшер Федір Слободенюк.
Ганна Дормидонтівна виховала сина Андрія, доньку Тетяну, дочекалася онуків. Усіх їх навчила жити по совісті.
Кожна людина для тебе вчитель… У Шуровських варто переймати працьовитість, порядність, доброту, мудрість і людяність, бо справжніми людьми слід залишатися за будь–яких обставин. Видатний учений Альберт Ейнштейн сказав: «Людина повинна повернути світові стільки, скільки узяла з нього». Шуровські віддають себе сповна, і за це їх шанують люди. 



Наполеон-Вікентій та його дружина Людмила заснували родинне гніздо у Володимирі.



Дормидонт Шуровський із сином Олексієм.