КОНКУРЕНЦІЯ НА РИНКУ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ МАЄ СЛУГУВАТИ СПОЖИВАЧАМ

На думку Волинського територіального відділення Антимонопольного комітету України, для всебічного і об’єктивного інформування громадськості необхідним є детальніше роз’яснити позицію антимонопольних органів щодо оцінки ситуації на ринку мобільного стільникового зв’язку, враховуючи публікацію в газеті “Двох найбільших мобільних операторів хочуть загнати “під ковпак”?”
В даний час набули широкого розголосу питання оцінки Антимонопольним комітетом України ситуації на ринку мобільного стільникового зв’язку, попередніх висновків Комітету про наявність монопольного становища на ринку СП “Український мобільний зв’язок” і ЗАТ “КиївСтар Дж.Ес.Ем.”.
В зв’язку з цим потребує роз’яснення бачення антимонопольними органами ситуації на цьому ринку та поведінки на ньому основних операторів СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” з позицій діючого в Україні конкуренційного законодавства, враховуючи публікацію в газеті “Волинь” під назвою “Двох найбільших мобільних операторів хочуть загнати “під ковпак”?”, підготовлену за матеріалами голови асоціації операторів телекомунікацій “ТЕЛАС” Юрія Соловйова.
В даний час кількість абонентів мобільного зв’язку досягла 9,6 млн.чол., тобто складає 20 відсотків населення України.
Протягом 2003-2004 років простежується стрімке зростання доходів і кількості споживачів послуг мобільного стільникового зв’язку, і відповідно, доходів насамперед у СП “УМЗ” та ЗАТ “КиївСтар”. В 2003 році доходи цих двох компаній зросли проти 2002 року більш як на 50 відсотків, кількість споживачів ЗАТ “КиївСтар” – більш ніж на 60 відсотків, СП “УМЗ” – більш як на 90 відсотків.
При цьому темпи зростання доходів і прибутку перевищують темпи збільшення витрат. Так, показники рентабельності СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” вдвічі перевищують середньогалузеві показники і зросли в 2003 році на 15-20 відсотків.
Технологічною особливістю надання послуг мобільного стільникового зв’язку є так званий “ефект масштабу виробництва”, тобто розмір витрат на одного абонента суттєво зменшується при збільшенні обсягу реалізації послуг. Проте, адекватне зменшення тарифів на послуги не здійснено, хоча Антимонопольний комітет України не заперечує, що певні заходи для здешевлення плати за користування мобільним зв’язком вживаються.
В газетній публікації зазначається, що Антимонопольний комітет України хоче втягнути СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” “під ковпак”, підвівши їх під монополістів. З приводу цього хотілось би звернути увагу на те, що частка СП “УМЗ” за кількістю абонентів в 2003 році складала понад 50 відсотків, ЗАТ “КиївСтар” – майже 47 відсотків. В даний час діяльність з надання послуг мобільного зв’язку, крім зазначених, фактично здійснюють ще 3 оператори, однак сукупна частка їх складає менше 5 відсотків.
В зв’язку з цим, позиція Антимонопольного комітету України щодо наявності монопольного становища СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” є виваженою і об’єктивно підтверджується не тільки зазначеною суттєвою кількісною перевагою їх частки на ринку над конкурентами, але, і це головне, їх поведінкою на ринку щодо цінової політики, якісних показників послуг, умов надання їх споживачам.
Про відсутність значної конкуренції між СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” свідчить їх паралельна поведінка щодо встановлення плати за з’єднання однакового розміру, запровадження практично одночасно обмежень кількості хвилин у пакета “Безлімітний” (СП “УМЗ”) і “Необмежений” (ЗАТ “КиївСтар”) з однаковим лімітом хвилин і тарифу за хвилину.
Таким чином, наявними є ознаки монополізму цих суб’єктів надання послуг мобільного зв’язку. Однак, з іншого боку, динаміка ринку, боротьба операторів за нові території і абонентів можуть свідчити і про протилежне. В зв’язку з цією неоднозначністю ситуації на ринку Антимонопольним комітетом України 23 вересня було проведено відкрите слухання з питання наявності монопольного становища СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар”.
В даний час рішення з цього питання не прийнято і остаточні висновки будуть підготовлені не тільки із врахуванням думки операторів мобільного зв’язку як зацікавленої сторони, але із врахуванням інформації Державного комітету статистики України, Міністерства транспорту і зв’язку України, а також залученням широкого загалу для вирішення цієї проблеми.
Хотілося б зауважити, що наявність статусу монопольного становища саме по собі не є порушенням конкуренційного законодавства, а лише покладає додаткові зобов’язання з його дотримання. І тільки у випадку, коли підприємство – монополіст порушує конкуренційне законодавство, наприклад, встановлює завищені тарифи, надає неякісні послуги, встановлює невиправдані обмеження при реалізації послуг, що неможливо було б за наявності значної конкуренції на ринку, воно може бути притягнено до відповідальності.
Антимонопольний комітет України не проводить якусь кампанію проти операторів мобільного зв’язку, тим більше не втручається в їх комерційну діяльність, а лише виконує і буде надалі здійснювати повноваження щодо сприяння розвитку добросовісної конкуренції, недопущення порушень конкуренційного законодавства учасниками ринку послуг мобільного зв’язку на засадах рівності всіх суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів.
Досвід розвинутих країн свідчить, що розвиток ринку мобільного зв’язку дозволяє вивести сферу зв’язку із стану природної монополії і створити конкуренцію на цих ринках. А це є прямий шлях до вирішення соціальної проблеми забезпечення населення телефонним зв’язком із врахуванням платоспроможного попиту споживачів.
Євген ЛИСЕЦЬКИЙ,
начальник першого відділу
досліджень і розслідувань
обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету
України.