Як гросмейстер, у шашки грає і на тракторі ганяє… сільська поштарка - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.86 € 31.70
Як гросмейстер, у шашки грає і на тракторі ганяє… сільська поштарка

Волинь-нова

Як гросмейстер, у шашки грає і на тракторі ганяє… сільська поштарка

Наталія Анатоліївна Пельц із села Низькі Цевеличі Локачинського району ось уже 32–й рік очолює відділення поштового зв’язку в селі Козлів і за сумісництвом працює тут листоношею. Вона настільки прикипіла душею до роботи, до жителів цього села, до колег, що не уявляє без пошти свого життя. Гордиться тим, що має в трудовій книжці лише один запис

Павло КОСТЮЧКО


До слова, п’ять років тому я брав інтерв’ю з нагоди 45–літнього ювілею Наталії Анатоліївни. Пригадується, вона натхненно розповідала про численні обов’язки зв’язківців, нові послуги від Укрпошти. А ще мала привід похвалитися: мовляв, їхнє відділення — передове за показниками передплати обласних та місцевого видань.

 

« Мене швидше побачиш за кермом трактора, ніж, скажімо, за вишивкою чи в’язанням, якими я теж захоплююсь. »

Невдовзі після виходу цієї статті місцеві жителі на основі газетного матеріалу взялися готувати лист на конкурс «Мій улюблений листоноша». Таким чином люди хотіли зробити сюрприз для пані Наталії. І їм це вдалося…
— Запрошення до Києва на Всеукраїнський форум зв’язківців стало для мене справжньою несподіванкою, — пригадує нині моя співрозмовниця, гордо демонструючи пам’ятну відзнаку, привезену зі столиці. — Там почула чимало теплих слів від поважних людей, а ще отримала премію в розмірі аж 2000 гривень, що на той час було просто захмарною сумою.
Але, як виявляється, це не єдине цікаве відряд­ження сільської поштарки, пов’язане з роботою. Наталія Пельц щороку бере участь в обласній Спартакіаді працівників Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта». Вона справжній гросмейстер у шашках, тож завжди привозить з області призові місця, а одного разу навіть виборола першість і стала учасником Всеукраїнських змагань. В Алушті, де проходив турнір, жінка не тільки змістовно відпочила, а й потрапила в десятку кращих спорт­сменів–поштарів.
Разом із чоловіком Миколою виховали двох синів. До речі, старший, Валерій, уже одружений, має двійко дітей. Молоде подружжя мешкає в Луцьку, але приїздять до батьківського дому мало не кожних вихідних. Онуки Рома й Аня — розрада для Наталії Анатоліївни, з ними вона навіть ходить на риболовлю і по гриби. Хоча, як сама зізнається, часу для відпочинку в селі майже нема.
— У нас чимала господарка, свині, дві корови, — каже Анатоліївна. — Тож мене швидше побачиш за кермом трактора, ніж, скажімо, за вишивкою чи в’язанням, якими я теж захоп­лююсь. Техніку люблю з дитинства, колись навіть працювала два роки на колгоспному зернозбиральнику «Нива».
Наталія Анатоліївна встигає скрізь. На роботу вона добирається велосипедом, в обидві сторони накручуючи педалями понад шість кілометрів. Але попри втому, на її обличчі завжди сяє усмішка.