За час плавання двоє пасажирів померло і народилося маля

35 із них були вихідцями з голландського міста Лейдена. Основну частину переселенців становили англійські пуритани, невдоволені тим, що панівна Англіканська церква схиляється до ідей католицизму. Вони ж хотіли створити незалежну церкву.

Деякі їхні традиції стали невід’ємною частиною американської культури. Наприклад, звичай святкувати День подяки, який уперше відзначили ще 1621 року.

Спочатку планували мандрувати на двох кораблях, але «Спідвел» виявився непридатним для плавання, а «Мейфлауер» вирушив у подорож через океан. Судно обслуговував екіпаж із 48 чоловік. До Америки пливли три місяці. За цей час двоє пасажирів померло, але й народилося маля. Його назвали Океанус Хопкінс.

Маршрут пролягав з англійського міста Плімут до майбутнього Плімута в Массачусетсі. В Америку переселенці прибули 11 листопада. Екіпаж збився з курсу і пристав до континенту значно північніше, аніж планувалося. Ще якийсь час корабель плавав уздовж берегів, а 25 грудня, на Різдво, колоністи почали закладати Будинок зборів, але зимувати мусили ще на кораблі. До весни дожила тільки половина людей. Лише 21 березня 1621 року всі пасажири зійшли на землю і заснували майбутню Плімутську колонію. Це було перше англійське поселення у Новій Англії.

101 пасажира «Мейфлауера» прийнято вважати першими європейськими жителями Америки. Їх називали «батьки-пілігрими», вони відрізнялися пуританською вдачею і прихильністю до традицій. Деякі їхні традиції стали невід’ємною частиною американської культури. Наприклад, звичай святкувати День подяки, який уперше відзначили ще 1621 року. Історія батьків-пілігримів, що переселилися за океан у пошуках релігійної свободи, посіла центральне місце в історії та культурі США.

5 квітня корабель залишає переселенців і повертається в Англію. Через рік його, найвірогідніше, розібрали на будматеріали. Нині створена точна його копія, яка приваблює чимало туристів.

Про інші цікаві факти щодо дати 16 вересня дивіться в нашій рубриці «Доброго дня вам, люди!»