БО ВОНА В НАС УСІХ ОДНА - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.32 € 32.11

БО ВОНА В НАС УСІХ ОДНА

Рівно рік тому скарбницю волинезнавчої науки поповнила нова монументальна праця “Національний пантеон “Козацькі могили”...

Рівно рік тому скарбницю волинезнавчої науки поповнила нова монументальна праця “Національний пантеон “Козацькі могили”, яка була написана групою авторів на замовлення Україно-американського комітету по сприянню і захисту Меморіалу “Козацькі могили”. Нещодавно в Україні і на Волині побував голова цього комітету відомий громадський діяч в США кандидат наук п.Вірослав Лобур. З ним мав розмову один із авторів, координатор видання історик-архівіст Володимир Рожко.
— Пане Вірославе, які перші враження від перебування на рідній землі?
— Змішані. Народ принижений, обкрадений владою, яка має служити йому, а не навпаки. Проте український козацький дух його невмирущий... Продовжується боротьба за волю.
— Як і на полі Берестецької битви?
— Так! Тільки в інших історичних умовах і часовому поясі. Я захоплений мужністю мого народу, який, як і під Берестечком, хоче раз і назавжди порвати ганебні ланцюги рабства. Ми — українці Америки — з рідним народом.
— Про це свідчать конкретні справи, зокрема і замовлення та фінансування монументального видання “Національний пантеон “Козацькі могили”.
— Видання — це найбільший наш дарунок святій землі Берестечка, Волині, рідній Україні. Були ще й інші пожертви музею “Поле Берестецької битви”, монастирю “Козацькі могили”, одначе ми хотіли, щоб у волинезнавчу науку про Берестецьку битву, поле Берестецької битви прийшла нова, досі не знана праця, в якій би історична правда була тісно переплетена з національним духом. Українці США, члени комітету і я особисто дуже задоволені працею. Вона — своєрідний пам’ятник полеглим за нашу волю і долю козакам на полі Берестецької битви. Дуже задоволені авторським колективом, члени якого не тільки професійно підійшли до написання своїх розділів, а й вклали в нього кожен часточку своєї душі. І ми щиро вдячні вам за таку велику і святу працю. Хочу також сказати, що мале підприємство “Медіа” друкує книги на високому професійному рівні.
— Хоч ви народились на галицькому Поділлі, проте душею завжди з Волинню, “Козацькими могилами”.
— Я греко-католик і дуже багато допомагаю рідній церкві в селі мого народження, проте, як ви підмітили, душею завжди біля “Козацьких могил” в Пляшевій на Волині. Тут наш національний пантеон. Тут віками була похована наша воля, наша свята правда. Думками і молитвами кожного дня на полі Берестецької битви, як і на київських майданах, де виборюється воля і доля мого народу. Під Берестечком — шаблею, на київських майданах — духом.
— З благословіння святійшого патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета їх високопреосвященство владика Даниїл, митрополит Рівненський і Острозький, нагородив вас орденом Св.князя Володимира 3-ого ступеня.
— Це велика для мене, моєї родини, друзів честь. Висока нагорода насамперед за фінансування книги “Національний пантеон “Козацькі могили”, яку ми вважаємо унікальною, за грошові і матеріальні пожертви на музей, монастир св.Юрія на “Козацьких могилах”, інші проекти, які здійснені там при моїй безпосередній допомозі.
На таке святе діло і на таке святе місце, як національний пантеон “Козацькі могили”, я жертвував і буду продовжувати всіляко фінансово, матеріально сприяти святині. Ми з вами неодноразово через газету “Свобода”, інші видання на заході повідомляли читачам про світлі і темні сторони в історії того святого для кожної української душі місця.
— На превеликий жаль влада “не помітила” ваших благодійних справ.
— Вона й не могла їх помітити, бо справи мої — українські, а влада не була такою, тому й “не помічала” добрі діла для України, виховання національної свідомості нашого народу. Але найбільша нагорода від Творця на небі чекає кожного з нас за добрі діла. І далі, що в моїх, наших силах, будемо здійснювати нові проекти в ім’я Бога, рідного народу, Матері-України. Ми б хотіли чимось посприяти в будівництві нового приміщення музею, щоб монастирський корпус, в якому він тимчасово перебуває, вивільнити для братії, матеріально допомогти ченцям обителі й інше.
— Що б ви хотіли побажати нам, українцям, на рідних землях і тим, що розсіяні по світу.
— Першим скажу словами геніального нашого пророка Тараса Шевченка — “борітеся — поборете!”, другим — повсякденно ідіть в Україну: молитвою, думками, добрими справами, бо вона у нас всіх одна.
Володимир РОЖКО.