СВЯТИЙ МИКОЛАЮ, Я ТЕБЕ ЧЕКАЮ

Завтра православна церква вшановує святителя Миколая, архієпископа Мір Лікійських, чудотворця, народна любов і повага до якого передаються із покоління в покоління. Архієпископ, рукоположений апостолами на служіння бідним, святий Миколай завжди вважався заступником простого люду (його ім’я, до речі, в перекладі із грецької означає “перемога народу”).
Народився він у місті Патарі в Малій Азії близько 280 року за царювання Валеріана у багатій родині, яка сповідувала християнство. Змалку був набожним, уникав мирських веселощів, і коли померли його батьки, Феофан і Нона, роздав свою спадщину бідним, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям. Після подорожі повернувся у Патар, де єпископом був його дядько, який і запропонував йому прийняти сан священика.
Відтоді святий Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки й без ліку творив добрі діла, про що збереглося безліч легенд і переказів. За доброчесне життя святий Миколай був обраний єпископом свого рідного міста Мір у Лікії. Звідси й наймення — Миколай Мірлікійський. Був він і захисником невинно засуджених. Існує переказ про те, як, прийшовши на місце страти трьох мешканців Мір, він встиг вихопити меч із рук ката й прилюдно викрити підкупленого суддю. Коли ж у Константинополі несправедливо засудили трьох полководців, він з’явився уві сні імператорові Константину і розповів йому, що було насправді.
Легенди й перекази стверджують, що Святий Миколай завжди охороняв людей на воді, за що його особливо шанують моряки й рибалки. Його образ неодмінно беруть із собою в подорож. А ще кажуть, що він допомагає не лише людям, а й тваринам.
Під час гоніння на Церкву Христову в Римській імперії святитель Миколай був схоплений і кинутий до в’язниці. За царювання Константина Великого знову повернувся до свого приходу. У 325 році Святий Миколай був присутній на першому Вселенському соборі, де ревно захищав православну церкву.
У грудні 343 року великий святитель по­мер. Тіло його було поховане у соборному храмі міста Мір. А в 1087 році по Різдві Христовім нетлінні мощі святителя Миколая були перенесені в місто Бар, що в Південній Італії. Це сталося після того, як варвари захопили Мір і спустошили його. Раку із мощами доставили до Бару кораблем, при чому, кажуть, чимало людей зцілилися від недуг.
Вдячні жителі м. Бар спорудили на честь чудотворця прекрасний кам’яний храм, встановили золоту раку і через три роки урочисто перенесли мощі із церкви Іоанна Предтечі, де вони досі зберігалися, у новозбудований храм. Перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мір Лікійських у Бар церква відзначає 22 травня. У народі ж цей день називають просто “весняного Миколи”. А ось день зимового Миколи особливо полюбляє дітвора, чекаючи від святого подарунків за добру поведінку, слухняність і працелюбство. А ось неслухам він може залишити й різочку як пересторогу на майбутнє. Закоханий хлопець “через Миколая” має нагоду передати подаруночок і своїй дівчині.
У народній традиції “Миколая” — веселе, звичаєве свято, під час якого варили пиво і запрошували гостей. Вважалося, що це свято літніх людей, яке відзначали вскладчину. На нього запрошували і друзів, і тих, з ким посварилися, щоб налагодити стосунки на майбутнє. Від складчини відмовлятися не годилося, бо потім не оберешся насмішок і кпинів цілий рік.
У селян із цим святом було пов’язано чимало прикмет. Господар у цей день мав устати дуже рано, щоб першим перейти подвір’я — на добро й достаток. Бо коли це зробить хтось чужий — погана прикмета. Примічали: яка погода на зимового Миколая, така ж буде і на весняного. Іній цього дня — до врожаю.
Особливий цей день для мешканців обласного центру, оскільки святий Миколай здавна вважається покровителем Луцька, за що вдячні лучани спорудили йому пам’ятник неподалік від міської ради. У зв’язку з цим Волинське єпархіальне управління УПЦ Київського патріархату потурбувалося про те, щоб свято це було відзначене особливо врочисто. Про це йшлося на недавній прес-конференції у прес-службі єпархії. Це стало можливим ще й тому, що під час візиту предстоятеля Чорногорської православної церкви митрополита Михаїла і предстоятеля православної церкви в Італії митрополита Антонія, який відбувся 1 липня нинішнього року, останній передав єпископу Луцькому і Волинському Михаїлу частинку мощей святого Миколая Чудотворця. Відтепер уклонитися їм можуть усі бажаючі. Відтак, вірним запропоновано такі заходи.
Сьогодні, 18 грудня, о 16.45 відбудеться урочисте внесення ковчега з частинкою мощей до Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька. О 17.00 розпочнеться святкова Всенічна зі співаним акафістом Святителю, прикладання вірних до ковчега.
19 грудня, неділя: 10.00 — Божествен­на Літургія, виступ хору Центру християнського виховання дітей та молоді.12.30 — Хресний хід з ковчегом до пам’ятника св. Миколаю біля Луцької міської ради. 12.45 — молебень Святому перед його пам’ятником. 13.30 — співаний акафіст св. Миколаю в соборі та прикладання вірних до ковчега. 17.00 — вечірня з акафістом Святителю.
Тож маємо нагоду вклонитися Чудотворцю і попросити у нього заступництва на кожен день і на весь майбутній рік. Не дарма ж у народі кажуть: “Попроси Миколу, а він скаже Спасу”.
Валентина ШТИНЬКО.