Заступник міністра освіти та науки України розповів про реформу, майбутнє вишів та Нобелівську премію (фото та відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.30 € 30.83
Заступник міністра освіти та науки України розповів про реформу, майбутнє вишів та Нобелівську премію  (фото та відео)

Волинь-нова

Заступник міністра освіти та науки України розповів про реформу, майбутнє вишів та Нобелівську премію (фото та відео)

За словами урядовця – майбутнє за освітою, яка орієнтована на прикладне знання

Олександр ДУРМАНЕНКО


Фото автора


Відео Олександра ПІЛЮКА


 


З нагоди відкриття XVIII міжнародної конференції імені Михайла Кравчука до Луцька завітав перший заступник міністра освіти й науки України Володимир Ковтунець. В перерві між пленарними засіданнями, він знайшов час поспілкуватись із представниками обласних ЗМІ. За сприяння ректора Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігоря Коцана зустріч відбулась в конференц-залі бібліотеки вишу.


Насамперед, урядовець відзначив високий рівень вітчизняної математики та її вагоме прикладне значення в сучасному світі. Моделювання математичними методами довело свою ефективність в прогнозуванні економічних процесів, теорії ризиків, медицині, різних галузях промисловості. Водночас, Володимир Віталійович висловив сподівання, що луцькі математики здивують своїх колег цікавими виступами на конференції. По тому, перейшли до запитань від журналістів, які, насамперед, стосувались освітньої реформи, «підводних каменів» пов’язаних з її реалізацією, реформуванню системи професійної освіти та  майбутнього українських вишів. Водночас, пролунали й «спеціалізовані» запитання, зокрема, про процедуру спрощення захисту робіт на здобуття наукових ступенів, перегляд необхідності публікації в наукометричних базах тощо.



Загалом, думка Володимира Ковтунця однозначна – систему освіти реформувати необхідно.



Ключовий аргумент виглядає абсолютно логічним – сучасній людині необхідні практичні знання, або ж говорячи науковою мовою – компетентності. Як приклад, заступник міністра  навів підручники для 3-х – 4-х класів, які містять дуже багато інформації для загального розвитку, але практична користь яких виглядає мізерною.


В такому світлі, по новому постає значення системи професійно-технічної освіти, яка, на великий жаль, певний час виглядала «прихистком» соціально-неблагополучних дітей. Перегляд цього негативного образу є ще одним завданням профільного міністерства, адже нині попит на спеціалістів-практиків, які вміють працювати не лише «головою», але й руками надзвичайний. Послідовним було запитання, що стосувалось майбутнього вишів – адже  у відповідях урядовця йшлось, насамперед, про середню та спеціальну освіту. Отже, міністерство освіти та науки бачить в майбутньому вищі навчальні заклади максимально самостійними. І це стосується як навчальних програм і курсів, так і фінансових аспектів діяльності. Єдиний контроль з боку держави буде стосуватись оцінки фахового рівня підготовлених спеціалістів. Якщо він буде низьким – то такі освітні заклади будуть позбавлятись акредитації.



«Якщо у нас такі розвинені математика й фізика – то чому в Україні немає своїх Нобелівських лауреатів?». На це досить каверзне запитання заступник міністра дав чітку відповідь. Лауреати є, але вони, на жаль, виїхали з України й представляють інші держави. І цей процес триватиме далі, якщо держава не забезпечить гідне фінансування науки. Питання стоїть навіть не у поверненні спеціалістів на батьківщину, а у збережені талановитої молоді. Володимир Ковтунець наголосив, що міністерство усвідомлює цю проблему й докладає максимальних  зусиль для покращення ситуації.


Насамкінець, Володимир Віталійович ще раз повторив: «Знання, вміння й навички нам необхідні, щоб сформувати компетентності. Не можна зупинятись на якомусь із цих етапів. Але й оминути їх також неможливо». А ще поділився планами про таку новацію як «молодший бакалавр». Передбачається, що майбутні вчителі, юристи та медики будуть мати можливість провчившись 2 роки остаточно визначитись, чи підходить їм обрана спеціальність чи її все ж варто змінити. То ж, як бачимо, задумів у міністерства освіти й науки дуже багато і на перший погляд, вони лише позитивні. Залишається лише побажати втілення найкращих з них та нарешті дочекатись Нобелівської премії для України.