«Просто у Хорватії більше висококласних гравців…»

Сергій ХОМІНСЬКИЙ

Відбірковий етап ЧС-2018. Група «І». 10 тур. Україна – Хорватія – 0:2 (0:1 – Андрей Крамарич, 62 хв.; 0:2 – Андрей Крамарич, 70 хв.) 
9 жовтня. Київ.  Стадіон НСК «Олімпійський». Головний суддя Фелікс Брих (Мюнхен, Німеччина).
Україна: Андрій П’ятов, Микола Матвієнко, Ярослав Ракицький, Євген Хачеріді, Олександр Караваєв, Тарас Степаненко, Руслан Ротань (Сергій Сидорчук, 69 хв.), Денис Гармаш (Віктор Коваленко, 66 хв.), Марлос (Артем Бєсєдін, 78 хв.), Євген Коноплянка, Андрій Ярмоленко. Головний тренер Андрій Шевченко.
Збірна України дуже достойно провела перший тайм поєдинку з хорватами. Починаючи з хвилини 15-ї й десь аж до 40-ї підопічні Андрія Шевченка помітно перегравали «картатих». Доволі небезпечних ударів завдавали Ракицький, Коноплянка, Степаненко, Марлос (бразилець цього разу вийшов у «старті»)… Чого вартий один лиш дальній постріл того ж таки Ярослава Ракицького (від якого ми, до речі, так і не дочекалися виконання Національного гімну) – Данієль Субашич наче й заволодів м’ячем, проте випустив його з тремтячих рук і перелякано дивився, як той мало не влетів у ворота! Проте забити нам так і не вдалося, а під кінець тайму хорвати почали потроху оговтуватись від натиску господарів.
До того ж ми побачили фантастичну атмосферу на «Олімпійському». Аншлаг, синьо-жовте вболівальницьке море, суперове виконання «Ще не вмерла…», потужна «хвиля»! Здавалося, є підстави чекати другого тайму з оптимізмом!
На превеликий жаль, уже з перших хвилин другої половини зустрічі ми побачили якусь зовсім іншу збірну України. Нашим анічогісінько не вдавалося створити попереду. Натомість ми двічі дозволили забити форварду німецького «Гоффенгайма» Андрею Крамаричу. У першому випадку він відгукнувся на ювелірний навіс «зіркового» капітана «картатих» із «Реала» Луки Модрича й майже безперешкодно пробив головою у самісінький кут воріт Андрія П’ятова. У другому мала місце стрімка атака суперника з переводом на правий фланг, де Іван Ракітич одним дотиком «злету» переправив м’яч на дальню стійку, де той таки Крамарич «тицьнув» його фактично в «порожні ворота»…

 

 

Українці майже нічим нас не здивували. Ми були готові до такої гри суперника.

Українці й після першого голу мали геть розгублений вигляд, а після другого на них уже просто боляче було дивитися…
Тож тепер керівництву українського футболу й керманичам нашої держави не доведеться ламати голову над проблемою: «Що робити з путівкою на ЧС-2018 у Росії?» Ми втрачаємо шанс її здобути. У плей-оф виходить збірна Хорватії.
Після матчу було доволі спроб пояснити, чому ж так сталося. Мовляв, багато «сил» поклали на мокрому й важкому полі у попередній грі з косоварами. Виявилися не готовими до «рокіровки» Манджукіча-Крамарича після перерви тощо. Та все це звучить якось не надто переконливо. Зрештою, ми грали вдома! Нашу збірну «вживу» і шалено (щоправда, це стосується, здебільшого, саме першого тайму) підтримували 70 тисяч людей! Це одне мало не дозволити гравцям у жовтих футболках (на синьо-жовті наші ще й досі бояться наважитись) бути такими відверто «ніякими» у другому таймі!
Ми програли цей відбір. Набравши лише 17 очок із 30-ти можливих. У поєдинках зі збірними, які нас обійшли (Ісландією та Хорватією) ми взагалі взяли одне-однісіньке очко з 12-ти можливих у чотирьох матчах. Переграли двічі фінів і один раз турків? Так ми й випередили їх у турнірній таблиці – тішмося. Про звитяги над косоварами, за всієї до них поваги, особливо згадувати не будемо. Загалом наша гра не вражала та, зрештою, ми «заслужили» це третє місце. І без серйозних висновків щодо стратегії розвитку українського футболу ми, вочевидь, нізащо не виберемося із європейських «середнячків».
А тим часом збірна Ісландії в матчі з Косово у Рейк’явіку свого, звісно, не втратила – перемога 2:0 і підсумкове перше місце в групі!
Натомість Фінляндія та Туреччина зіграли внічию 2:2 у поєдинку, який вже серйозного турнірного значення не мав. Фіни, до речі, двічі відігрувалися.

За воротами
Андрій ШЕВЧЕНКО,
головний тренер національної збірної України:
«Насамперед хочу подякувати вболівальникам, що прийшли на стадіон і створили таку атмосферу. Правда, я чув про інцидент зі смертю вболівальника – начебто щось із серцем. Дуже шкода, коли таке трапляється. Мої співчуття…
Після матчу я також подякував хлопцям за самовіддачу. Вони зробили все, що могли, але просто у Хорватії більше висококласних гравців. Вони мали займати перше місце в нашій групі. Чи хочу я й надалі очолювати збірну України? Так, адже бачу перспективи росту наших гравців».

Златко ДАЛІЧ,
головний тренер національної збірної Хорватії:
«Українці майже нічим нас не здивували. Ми були готові до такої гри суперника і добре вивчили збірну України. Тож в цілому сьогодні все було так, як ми того й очікували».