«Хто в нас опікується людьми, які перенесли інсульт, інфаркт або іншу складну недугу?»

Алла Лісова

Про цей заклад у закладі, бо розташований він на другому поверсі центральної міської лікарні, вже доводилося писати років десять тому. Спочатку координувала його роботу і була ініціатором створення вольова і сильна людина, інвалід 1-ї групи, світлої пам’яті Наталія Нікітіна. Згодом керівництво взяв у свої руки Роман Скребньов. А зараз там допомагає хворим сімейний лікар Ігор Матвійчук, у якого чималий досвід: головний лікар амбулаторії сімейної практики, медбрат реанімаційного відділення, лікар «швидкої» допомоги, згодом – відділення гемодіалізу.

Потрапляють до нас люди після нещасних випадків, аварій, а тепер ще й ті, хто пройшов страшне пекло війни. Багатьом із них паралельно з фізичним відновленням потрібна духовна реабілітація, яка б допомогла вийти з депресивного стану.

— В нас також проходять реабілітацію інваліди з хворобою Паркінсона, артрозами, артритами та іншими недугами опорно–рухового апарату, діти з ДЦП, – розповідає Ігор Геннадійович. – Буває, що вчимо їх правильності рухів, елементів самообслуговування. Потрапляють до нас люди після нещасних випадків, аварій, а тепер ще й ті, хто пройшов страшне пекло війни. Багатьом із них паралельно з фізичним відновленням потрібна духовна реабілітація, яка б допомогла вийти з депресивного стану.
Добрі діла завжди угодні Господу, тому від часу відкриття і досі матеріально забезпечує повноцінне функціонування центру Церква християн віри євангельської на чолі з пастором, людиною благородної душі і великого серця Володимиром Грицаком. З розумінням ставиться до потреб їхніх пацієнтів адміністрація лікарні, де завжди можна розраховувати на потрібну консультацію. А депутати міської ради звільнили центр від сплати за оренду.
Лікар реабілітаційного центру показав кабінети, де роблять масажі, фізпроцедури (УВЧ, динамік, парафін тощо), тренажерний зал, кабінет для дрібної моторики, кімнату для молитви, палати. Є різноманітні лікувальні прилади, в тому числі для вимірювання рівня цукру в крові, кардіограф. За потреби роблять аналізи.
Звертаю увагу на інвалідів, які займаються на «біговій доріжці», на профілакторі та унікальному обладнанні «Ромашка». Пояснили, що ці американські тренажери для тих, у кого хребтова грижа, – подарунок спонсорів.
— Наша мрія – мати вертикалізатор, за допомогою якого навіть лежачі хворі можуть пробувати ходити, та мотомед, – його лікар назвав «вищим пілотажем» для пасивної реабілітації при ДЦП та інших критичних станах. Ігор Геннадійович ділиться найбільш болючим і просить через газету звернутися з проханням до усіх небайдужих це обладнання придбати. – Може бути так, що у когось вдома він зараз не використовується. За таких людей будемо молитися…
Слово Боже в стінах медико–реабілітаційного центру звучить щоранку, адже, як тут вважають, його сила – набільша. Поспілкуватися з працівниками та пацієнтами часто приходить Володимир Грицак. До речі, коли виникли проблеми з фінансуванням центру й він був під загрозою закриття, то пастор спільно з усіма пацієнтами, медперсоналом та віруючими робили все і щиро молилися, аби заклад продовжував працювати і з Господ-
ньою поміччю ставити немічних на ноги.
Хворих із Нововолинська, навколишніх сіл та інших населених пунктів області обслуговують всього сім чоловік: дві масажистки, медсестра фізкабінету, інструктор з лікувальної фізкультури та добровільні помічники. Центр розрахований на 10 місць, лікування триває зазвичай 10–14 днів, усе безкоштовно.
Церква зуміла навіть організувати автобус, аби доставляти зранку сюди хворих, а потім – по домівках. Пацієнтів також годують, поять гарячим чаєм.
Подібних центрів в Україні немає. Зізнаймося, зараз важко знайти установу, яка б на благодійній основі надавала послуги хворим і неповносправним. Але найголовніше те, що тут кожному раді, намагаються створювати атмосферу доброзичливості, домашнього затишку. Стараються робити все, щоб людина повірила в себе, у свої сили, в те, що Бог турбується про кожного завжди та скрізь.