Про безплатну медицину забудьте!
Якщо ще апендицит за потреби вам виріжуть безкоштовно, то за візит до кардіолога без скерування сімейного лікаря доведеться заплатити. Які ж зміни передбачає медична реформа, за яку у четвер проголосували 240 нардепів?
Перший етап реформи стартує з наступного року з первинної ланки – сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів. На інших рівнях реформу планують впровадити до 2020 року, інформує wz.lviv.ua.
Гроші йтимуть за пацієнтом
Бюджетні кошти будуть спрямовуватися не на фінансування медичних закладів згідно з кошторисом, як це є зараз, а на оплату медичної послуги, яка буде надаватися конкретному пацієнту. «Гроші йтимуть за пацієнтом» – у поліклініку, лікарню, до сімейного лікаря, не важливо, у місто чи село, приватну клініку чи державну. Пацієнт обиратиме лікаря і медзаклад, держава оплачуватиме його лікування.
Оптимальна кількість пацієнтів, яких має за планом «набрати» сімейний лікар, – 2000.
Буде створено Національну службу здоров’я (орган виконавчої влади зі спеціальним статусом), яка виконуватиме функції страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медичних послуг, а також контролюватиме, чи виконуються умови договорів про медичне обслуговування населення. Медзаклади і Національна служба здоров’я укладатимуть рамкові договори. Обсяг послуг, які надаватимуться пацієнтам, буде переглядатися щороку.
На першому етапі реформи договори планують укладати з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Нацслужба не володітиме коштами. Гроші будуть акумулюватися у держбюджеті на казначейських рахунках, новостворений орган виконуватиме лише функцію оператора – перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам відповідно до укладених угод.
Буде порахована кожна копійка
У 2017 році розмір медичної субвенції з держбюджету становить 55,5 млрд гривень, або 2,1% ВВП. Замість того, аби оплачувати медичні послуги для людей, держава «спалює» ці гроші, утримуючи велетенські площі, сплановані за нормативами 1970–х років. Тож тепер не виділятиме гроші лікарням тільки за те, що вони існують. Кошти платників податків будуть спрямовуватися на лікування людей, які до цих лікарень звертаються. У проекті бюджету-2018 уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я – 113,9 млрд гривень. Реформа дасть змогу використати бюджетні кошти максимально ефективно.
За окремі медичні послуги доведеться платити
Буде створено чіткий перелік медпослуг, які у 100-відсотковому обсязі оплатить держава (тобто громадяни їх отримуватимуть безкоштовно). Щороку цей список переглядатиме Кабмін. На програму медичних гарантій буде закладатись не менше 5% ВВП. До гарантованого пакета послуг не входитиме естетична медицина і ліки недоведеної ефективності. Також потрібно буде повністю оплачувати вартість звернень до медзакладів без скерування сімейного лікаря, крім екстреної допомоги.
Лікарям обіцяють зарплату до 18 тисяч гривень
Медсестрам – до 12 тисяч. За кожного пацієнта у 2018 році лікар отримуватиме 370, а не 210 гривень, як планувалося раніше. Оптимальна кількість пацієнтів, яких він має за планом «набрати», – 2000. Оплата роботи фахівця буде залежати від кількості пацієнтів та якості послуг, які він їм надає. За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде. Хороший фахівець матиме більше пацієнтів і відповідно більшу зарплату. Лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і будуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг.
Нововведення стартують із первинної ланки медичної допомоги
Українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря (терапевта, педіатра) і укласти з ним угоду на медичне обслуговування. Вибір не залежить від місця проживання і від того, де приймає фахівець – у поліклініці, приватній клініці чи має власну практику.
Допомога, яку надає сімейний лікар, терапевт чи педіатр, буде повністю оплачуватись державою. А це – консультації лікаря необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, рецепти на доступні ліки, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою, скерування до лікарів–спеціалістів, а також видача довідок і листів непрацездатності.
До речі, лікар, народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець заявила, що прийнятий законопроект 6327 про медичну реформу – «антинародний, бо ним вводиться співоплата за медичні послуги».