«Найприємніше чути від пацієнтів: «Розвиднілося!!!» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 23.56
«Найприємніше чути від пацієнтів: «Розвиднілося!!!»

Волинь-нова

«Найприємніше чути від пацієнтів: «Розвиднілося!!!»

У Центр офтальмології й мікрохірургії ока Волинської обласної клінічної лікарні скеровують найважчих хворих із проблемами зору, за які в інших закладах братися не ризикують

Галина СВІТЛІКОВСЬКА



Оперувала бійців, а тепер рятує від сліпоти волинян
Лікар-офтальмолог вищої категорії, завідувачка відділення мікрохірургії ока Лідія Рудавська раніше працювала у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону у Львові. На час контракту їй випали непрості випробування, коли шпиталь був переповнений пораненими учасниками АТО, коли посеред ночі доводилось бігти приймати черговий транспорт із пацієнтами, а чергування нерідко тривали цілодобово. Найважче було у 2014, 2015 роках. А коли напруга спала, працювати стало легше, спокійніше, капітан медичної служби Лідія Рудавська звільнилася з армії.



Найважче переживала ті моменти, коли повернути зір було неможливо, страждання та відчай пацієнтів просто спопеляли душу.



— Молю Бога, щоб війна більше не калічила молодих хлопців. Найважче переживала ті моменти, коли повернути зір було неможливо, страждання та відчай пацієнтів просто спопеляли душу. Тому, пересвідчившись, що оперувати в шпиталі випадає рідше, повернулась у цивільну медицину. Рівень оснащеності обласної клінічної лікарні в Луцьку дає змогу проводити високотехнологічні операції, професійно вдосконалюватися, впроваджувати сучасні методики, — пояснює свій вибір Лідія Михайлівна, яка за рік встигла врятувати від сліпоти сотні волинян.


Перед дверима оглядового кабінету вранці вишикувалася черга: хтось із прооперованих пацієнтів приїхав на чергове обстеження, комусь терміново потрібна консультація, а хтось готується до хірургічного втручання. Бувальці діляться із новачками досвідом.
— Вісім років тому на одному оці мені тут видаляли катаракту. А минулого місяця зробили операцію й на другому. Колись не було такого обладнання, як тепер, розтин був більший, а нині апаратура нова, сучасна, поміняли кришталик — я й не зогледілася. Маю цукровий діабет, то якийсь час побула під наглядом у відділенні. Але мене зовсім нічого не турбувало, лікарки молоді, а свою справу добре знають, — розповідала 77-річна Ольга Рибчук із Рожища, яку онук привіз на чергову «перевірку».
Результатами операції задоволені й пацієнтка, і лікар. Жінці, яка майже не бачила на хворе око, відновили зір. Але Лідія Михайлівна просить бабусю регулярно проходити обстеження, адже діабет дуже часто призводить до серйозних очних патологій.



Міфи про «стиглу» катаракту
На жаль, більшість хворих іде до лікаря тоді, коли вже край, коли їх мусять приводити, бо без «поводиря» вони безпомічні. Це — справжня біда. Досі люди вірять древнім міфам про те, що легше видаляти зрілі катаракти, й тягнуть до останнього. А насправді треба звертатися по допомогу за перших ознак недуги: коли змінюється сприйняття кольорів, з’являється роздвоєність зображення, підвищується світлочутливість, знижується зір у темну пору доби, виникають труднощі при читанні, затуманення зорової картинки, миготіння перед очима. Більше уваги мають приділяти цій проблемі лікарі первинної ланки, — наголошує Лідія Рудавська.



У кожного з тих, хто чекає на прийом, — своя біда. Хтось страждає через погіршення зору внаслідок хвороб, хтось серйозно травмував око.



На «озброєнні» у наших офтальмологів — оптичний когерентний томограф, який дає 3D-зображення усіх шарів сітківки, чітко фіксує найменші зміни органів зору, хірургічний лазер, сучасний ультразвуковий сканер, факоемульсифікатор нового покоління та інша сучасна апаратура. Щомісяця тут оперують до 40 хворих тільки з катарактами.
— Найприємніше наступного дня чути від пацієнтів: «Розвиднілося!!!» — усміхається наша співрозмовниця. — Хворі на очах молодшають, буквально оживають. Ви не повірите, але якось я не впізнала вчорашнього пацієнта. Коли цей чоловік не міг бачити, його обличчя було наче застигла маска, він виглядав немічним і зсутуленим дідусем. А після операції зовсім інша людина постала переді мною: красива, щаслива, повносправна...



І на паразитів доводиться «полювати», і дріт з очей видаляти
— Мала і катаракту, і глаукому, які мені так світ заступили, що й за поріг не могла вийти. А я ж самотня, як упаду — допомогти нікому. Мусила у свої 84 роки зважитися на операцію. Моя лікарка Руслана Григорівна Назарчук, нехай Господь дає їй здоров’я, переконала. Тепер я добре бачу, — хвалилася лучанка Ганна Зіновіївна Нечипорук.
— Мене найбільше цікавить робота з хворими на глаукому. Якщо недугу вдається «спіймати» на ранніх стадіях, а пацієнти ретельно виконують рекомендації щодо медикаментозного лікування, то можна досягти добрих результатів і без хірургічного втручання. Але у цьому випадку без нього обійтись було неможливо. Оперували ми з Лідією Михайлівною. Вона понад рік стажувалася у «Глаукома-центрі» у Сан-Франциско, є членом Асоціації офтальмологів США, тому в операційній у неї є чому повчитись, — говорить про колегу лікар Руслана Назарчук, яка ніколи не втрачає нагоди підвищити свій професійний рівень.
Втім, як і решта команди офтальмологів обласної клінічної лікарні. Поїздки на стажування, участь у науково-практичних конференціях — це святе. Конкуренції з приватними центрами мікрохірургії ока тут не бояться.
— Роботи у нас завжди дуже багато, бо люди розуміють, що це — державний лікувальний заклад, де є змога проводити найскладніші операції, а за потреби можна госпіталізувати хворого, забезпечити йому належний догляд, спостереження спеціалістів, — пояснює завідувач відділення офтальмології Ігор Лагошняк.
Людно і біля діагностичного кабінету, звідки пацієнти починають свій шлях до відновлення зору. «Сучасний томограф — це добре, але ще краще, коли є фахівець, яка досконало володіє діагностичною апаратурою і проводить якісне обстеження», — кажуть колеги про лікаря Роксолану Сидор.
У кожного з тих, хто чекає на прийом, — своя біда. Хтось страждає через погіршення зору внаслідок хвороб, хтось серйозно травмував око, комусь потрібно видаляти з нього стороннє тіло.
— І дріт, і уламки скла, і металеві скалки діставали в операційній з очей. У більшості випадків зір вдавалося відновити. А ще не раз доводилося і на паразитів «полювати», цього року мали вже два випадки дірофіляріозу. Вкусив комар, заніс збудника, а за якийсь час людина відчуває, що під повікою щось повзає. Останній раз дістала з ока пацієнтки 15-сантиметрового гельмінта. А сьогодні чекаю ще одного хворого із Камінь-Каширського району з подібною проблемою. Як бачите, нам і вгору глянути ніколи, — поспішала до пацієнтів Руслана Назарчук.
Ми й не стали більше відволікати лікарів від роботи. Адже у них така важлива місія: розвиднювати людям світ.


Довідка «Волині-нової»


Хірургічне втручання при катаракті полягає в руйнуванні природного помутнілого кришталика за допомогою ультразвуку. Для цього через крихітний розріз у рогівці вводиться спеціальний зонд, який випускає ультразвукові хвилі. Після дроблення частки кришталика вимиваються з ока і на його місце вводиться гнучка штучна лінза. Для знеболення перед втручанням закапують препарат-анестетик.



Завідувачка відділення мікрохірургії ока Лідія Рудавська береться за найскладніші операції.



«У лікуванні глаукоми важлива пунктуальність», — нагадує хворому лікар-офтальмолог Руслана Назарчук.