«За 30 років надбала стільки досвіду, що й на 10 сіл вистачить» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.21 € 30.92
«За 30 років надбала стільки досвіду, що й на 10 сіл вистачить»

Волинь-нова

«За 30 років надбала стільки досвіду, що й на 10 сіл вистачить»

Так кажуть у Городищі Луцького району про сільського голову Світлану Соколюк. «Наша Василівна справиться», — бачать її земляки і лідером об’єднаної територіальної громади. Про добрі справи і беручку вдачу жінки, безперечно, чули й у сусідніх селах Горохівського району, з якими городищенців тепер поріднила територіальна реформа. А щоб виборці краще зрозуміли її наміри й плани, Світлана Соколюк погодилася без недомовок відповісти на всі наші запитання

Галина СВІТЛІКОВСЬКА



«Ні маєтку не побудувала, ні земельними ділянками не запаслася»
— Світлано Василівно, ви — агроном за фахом, а все життя присвятили місцевому самоврядуванню. Ніколи не пошкодували? Це ж щоразу — вибори, хвилювання, звіт перед людьми…



Якщо ти очолюєш громаду, то не маєш права ставати на бік представників однієї партії, мусиш до всіх ставитися толерантно, об’єктивно. Тут треба керуватися інтересами всіх жителів, а не вказівками партійних «босів».



— Навпаки, завжди дякую Богу, що доля моя склалася саме так. Я родом із Рівненщини, навчалася у Горохівському технікумі, а одержавши диплом, приїхала за направленням у Городище. У господарстві прийняли гарно. Як побралися ми з Миколою, дали нам житло. Чоловік механізатором працював, я — агрономом із захисту рослин. А потім мене вибрали депутатом сільської ради, і, певне, з цього усе й почалося. Люблю бути серед людей, завжди переймаюся інтересами громади. Коли запропонували стати секретарем сільради, погодилася. Це така робота, що треба бути і психологом, і юристом, і консультантом у різних житейських питаннях. Старалася кожному допомогти. Секретарювала 10 літ, а у березні 1998 року мене обрали городищенським сільським головою, і вже 5 скликань труджусь на цій посаді. Звичайно, щоразу перед виборами є хвилювання, адже були й інші претенденти, навіть мої сусіди. Сприймаю це як екзамен перед громадою. Для того, щоб його скласти, ніколи не кривила душею, не торгувала совістю. Часом дехто дивується: «Ні маєтку не побудувала, ні земельними ділянками не запаслася…» А моє багатство — добра родина і довір’я людей.
— Чому ви залишаєтеся позапартійним сільським головою?
— Не раз мене «сватали» представники різних партій, обіцяли золоті гори. Але це — моя принципова позиція. Жителі, депутати можуть мати різні погляди, належати до різних політичних сил. Але якщо ти очолюєш громаду, то не маєш права ставати на бік представників однієї партії, мусиш до всіх ставитися толерантно, об’єктивно. Тут треба керуватися інтересами всіх жителів, а не вказівками партійних «босів».
— Зізнайтеся, доводилося чути від інших сільських голів: «Тобі легше. Можна зробити школу й садочок — як картинки, маючи таку опору, як Никонюк»?
— А я й сама завжди кажу, що все зроблене для благоустрою наших сіл — спільна заслуга громади, керівника ТзОВ «Городище» Анатолія Олександровича Никонюка, районної влади. Тішуся, що в тому є часточка і моїх зусиль. От згадали про дитсадок. У 1997 році майже скрізь по селах дошкільні заклади мусили закривати. Подекуди відновити їх не можуть і досі, бо все розікрали. А ми не дали із садочка й ниточці пропасти, через 5 літ побілили, ліжечка застелили й знову прийняли діток. Зараз там 42 вихованці, а можемо взяти ще 20, черги в нас нема. Звичайно, власним коштом капітально відремонтувати усі соціально–культурні заклади сільська рада не спроможна. Але якщо ти проявляєш ініціативу, стукаєш у всі двері, шукаєш різні джерела фінансування, то й результат є. Я пригадую, який вигляд мало Городище, коли вперше сюди потрапила: старенька контора, сільради не було взагалі. А тепер не соромно перед людьми ні за школу, ні за Будинок культури, ні за ФАП…



«Чесної конкуренції не боюся»
— Світлано Василівно, маєте трьох конкурентів на виборах сільського голови Городищенської об’єднаної територіальної громади, які відбудуться у неділю. Що додає вам упевненості у своїх силах?
— Чесної конкуренції не боюся. Зустрічалися попередньо із сільськими головами, думали, спільно прикидали, на які кошти можемо розраховувати в об’єднаній громаді. Колеги мене на ці вибори «благословили» з огляду на те, що маю найбільший досвід. Вони — майбутні сільські старости — пообіцяли підтримку. Я відвідала багато вже створених успішних об’єднаних громад, щоб перейняти їхні напрацювання. Жителів усіх 10 наших сіл сприймаю як одну родину, в якій ніхто не буде ділити людей на своїх і чужих. Вірю, що зможу їм прислужитися. У Городищі жартують, що в мене легка рука. Уже 30 років я виконую обов’язки обрядовця, зареєструвала понад 350 шлюбів — і жоден із них не розпався. Тож зможу «пошлюбити» й наші села.
— А якщо конкуренція буде нечесна?
— Скажу: «Бог вам суддя», — та й по всьому. Ніколи не тримаю зла в серці. Так мене вчила мама. Як би там не склалося, а вже клопочуся, щоб відремонтувати дороги між селами, щоб залучити кошти для виконання грантових проектів, належно організувати роботу ЦНАПу. Спілкуючись із виборцями, побачила, що не всі ще розуміють, у чому полягає нинішня реформа, але я вірю: ошукати себе люди не дадуть.
— Тепер на території Городищенської об’єднаної громади є декілька потужних сільгосппідприємств, декілька, так би мовити, центрів впливу…
— Я думаю, що керівники цих господарств — мудрі й порядні люди, які не будуть мірятися силами, а об’єднають зусилля, щоб спільно із головою громади робити села більш благоустроєними. Знаю із власного досвіду, наскільки це важливо. Від Анатолія Никонюка, наприклад, я завжди чула: «Чим зможу — допоможу». До того ж наявність великих сільгосппідприємств на території громади — це запорука фінансового благополуччя. У нас зараз, приміром, бюджет сільської ради разом із субвенцією становить приблизно 3 мільйони гривень. Левова частка надходжень — від ТзОВ «Городище». Більше успішних господарів — більше коштів від сплати податків, оренди землі. Тому сподіваюся, що за якийсь час запросимо вас на відкриття нових дитячих майданчиків у селах, у відремонтовані клуби, школи, ФАПи та амбулаторію…
Залишається тільки побажати вам успіху!