Основою Всеукраїнського диктанту стала пісня «Дивлюсь я на небо»

У Києві локацією для спільного написання диктанту національної єдності став  головний корпус КНУ імені Тараса  Шевченка. Текст диктанту читав доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови  Олександр Авраменко.

– Щиро тішуся, що все пройшло як по маслу, — сказав журналісту «Високого замку» Олександр Авраменко. – Не було ніяких зривів. Стрічка Фейсбуку аж розривається від позитивних коментарів українців. Це так приємно, бо люди надсилають свої світлини, на яких вони під час написання диктанту. У багатьох регіонах поодягали вишиванки і сидять,  ніби на якомусь священнодійстві.

Не знали, що перша пісня у космосі пролунала саме українською мовою. І це була пісня «Дивлюсь я на небо». 

Розкажу історію виникнення ідеї написати диктант про українську пісню. Мені якось зателефонував Олександр Петренко, далекий родич і дослідник творчості Михайла Петренка, автора пісні «Дивлюсь я на небо». Як з’ясувалося, автор пісні народився 200 років тому, тому пан Олександр запропонував у диктант взяти слова з цієї пісні, яку знає кожен українець.  Звісно, ми не змогли побудувати весь текст тільки на прикладі однієї пісні, але цей момент став кульмінаційним. Під час написання диктанту багато людей підводили очі і дивувалися, бо не знали, що перша пісня у космосі пролунала саме українською мовою. І це була пісня «Дивлюсь я на небо».  Диктант виконує ще й просвітницьку функцію. Українці повинні навчитися своє цінувати і знати, що наше може бути найкращим.