Знаменита світлина Робера Дуано.
Цілуй, цілуй, цілуй її — за мої гроші
Це зображення — поцілунок молодої пари серед натовпу перехожих — є уособленням Міста закоханих — Парижа, символом молодості та пристрасті. А ще воно вражає з технічної точки зору — як вдало камера «зловила» швидкоплинний момент життя. Недарма свого часу ця світлина слугувала наочним зразком майстерності вуличного фотографа та еталоном документальної фотографії. Однак справжня її історія виявилася трішки інакшою…
Французький майстер Робер Дуано зробив знімок, який називається «Поцілунок біля будинку муніципалітету», у 1950 році. Саме тоді журнал Life готував публікацію про столицю Франції, і ця світлина разом із шістьма іншими прикрасила його сторінки. А після того негативи здали у архів видавництва, де вони й пролежали майже 30 літ.
Справжня слава до фотографії прийшла у 1986 році, коли її роздрукували на рекламному плакаті, який символізував Місто закоханих. З цього моменту, світлину зображали на поштових листівках та марках, одязі та постільній білизні, у фотоальбомах та на календарях. Важко навіть приблизно підрахувати, у скількох екземплярах зображення розійшлось по світу, — одних лише листівок було надруковано більш як два з половиною мільйони. Звичайно, така популярність принесла автору й фінансовий зиск — на «Поцілунку» Дуано заробив більше, ніж на усіх своїх фотографіях, разом узятих.
Він казав про неї: «Це поверхнева фотокарточка, такі зазвичай продаються легко, як дешеві повії».
Проте водночас з’явились і проблеми. Робера Дуано «бомбардували» листами пари, яких нібито й зображено на знімку. Усі вони вимагали грошової компенсації за таку «популярність», добивались виплати гонорарів та погрожували звернутись до суду. І в 1988-му таки відбувся резонансний процес, у якому одна з сімейних пар намагалася відсудити у фотографа 90 тисяч доларів. Автору нічого не залишалось, як зізнатись, що для світлини, яка була «еталоном» зловленої миті вуличного життя, він наймав професійних акторів. Робер Дуано виграв процес, але якою дорогою ціною! Було знищено один з ідеалів вуличної фотографії та репутацію її автора як чесного документаліста.
Однак і на цьому історія «Поцілунку» ще не закінчується. Колишня акторка Франсуаза Борне подала позов із вимогою компенсувати їй сто тисяч франків, а як доказ того, що це саме вона була зображена на фото, представила світлину, підписану автором і надіслану їй ще у 1950 році. І цього разу Робер Дуано виграв процес, довівши, що він уже заплатив парі моделей за зйомку. Це було останньою краплею. До кінця життя фотограф ненавидів свою найвідомішу світлину. Він казав про неї: «Це поверхнева фотокарточка, такі зазвичай продаються легко, як дешеві повії».
…У 2005-му вже відома нам Франсуаза Борне для того, щоб покращити своє матеріальне становище, виставила «Поцілунок» з автографом автора на аукціон. Вона розраховувала заробити 10–15 тисяч євро. Такої ж думки дотримувалися й організатори аукціону, адже максимальною вартістю фото вони визначали 20 тисяч євро. Проте анонімний швейцарський колекціонер перевершив усі мислимі й немислимі сподівання, заплативши за світлину з такою цікавою та неоднозначною долею 155 тисяч євро. Залишається лише іронічно пригадати слова самого автора фотографії — не такою вона вже виявилась і дешевою!
